Вадим Іванов: онтологія радянського марксизму (Стаття друга)

Випуск: 2017 №1
Рубрика: Постаті
Сторінки: 57-65
Abstract: 
A series of questions which late Soviet Marxism just tried to answer was as follows: which are human’s notions, his “being for himself”, his subjectivity; what is essence of activities, what is the world, or has it to be, what is being? Vadym Ivanov has given one of the most profound answers to these questions in the framework of late Soviet practice of Marxist philosophy. Meditating in the tradition of so-called activity approach, the philosopher concludes: the historical origin of a man and human history is a “timeless peculiarity” that defines criteria of humaneness in evolution between “still” an anthropoid and “already” a man. Ivanov is originally constructing philosophy of inexplicit material; this philosophy metaphysics rest on the admission of communal organization as a special existence of a man — the latest principle of creating a human sense and subject relations in the world.
123
Постійна адреса статті
http://journal.philosophy.ua/node/6119
Як цитувати
Бистрицький Євген (2017). Вадим Іванов: онтологія радянського марксизму (Стаття друга) . Філософська думка, №1. С. 57-65.
Джерела: 

Габермас Ю. (2000). Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадянське суспільство. Львів.

Гегель Г.В.Ф. (1972). Наука логики. Т.3. Субъективная логика, или Учение о понятии. М.

Гуссерль Э. (1998). Картезианские размышления. § 10. СПб.

Джилас М. (1992). Лицо тоталитаризма. М.

Иванов В.П. (1977). Человеческая деятельность – познание – искусство. К.

Ильенков Э. (1962). Идеальное // Философская энциклопедия: В 5-ти т. М., Т.2.

Манн T. (1960). Философия Ницше в свете нашего опыта // Манн Т. Собрание сочинений: В 10-ти т.М., Т.10.

Маркс К. (1983). Капитал. Т.1. Критика политической экономии. М.

Межуев В.М. (1977). Культура и история. М.

Rawls J. (2007). Lectures on the History of Political Philosophy. Cambridge; L.

References: 

Habermas, Yu. (2000). Strukturni peretvorennia u sferi vidkrytosti. Doslidzhennia katehorii “hromadianske suspilstvo” [Structural transformations in the sphere of openness. Investigation of the category of civil society]. Lviv, Ukraine.

Hegel, G.V.F. (1972). Nauka logiki. T. 3. Subyektivnaia logika ili uchenie o poniatii [Science of logic. V. 3. Subjective logic, or Study on notion]. Moscow, Russia,

Husserl, E. (1998). Kartezianskiie razmyshlenia. § 10 [Cartesian meditations. §10]. Sankt-Petersburg, Russia.

Đilas, M. (1992). Litso totalitarizma [Face of totalitarianism]. Moscow, Russia.

Ivanov, V.P. (1977). Chelovecheskaia deiаtelnost’ — Poznaniie — Iskusstvo [Human activities — Knowledge — Art]. Kyiv, Ukraine

Ilyenkov, E. (1962). Idealnoie [Ideal]. In: Filosofskaya entsiklopediya. Moscow, Russia, Vol. 2.

Mann, T. (1960). Filosofiia Nitsshe v svete nashego opyta [Nitcshe’s philosophy in the light of our experience]. In: Mann T. Sobraniie sochinenii. Moscow, Russia, Vol. 10.

Marx, K. (1983). Kapital. T. 1. Kritika politicheskoi ekonomii [Capital. V. 1. Criticism of political economy]. Moscow, Russia.

Mezhuev, V.M. (1977). Kultura v istorii [Culture in history]. Moscow, Russia.

Rawls, J. (2007). Lectures on the history of political philosophy. Cambridge, London, UK.