Хасидизм у ранніх працях Мартина Бубера: Ostjuden чи «світло зі Сходу»?

Мова публікації: українська
Випуск: 2019 №6
Сторінки: 81-95
Журнальна рубрикація: Історія філософії
Анотація: 

Статтю присвячено розгляду містичного вчення хасидизму в ранній творчості Мартина Бубера (до видання «Я і Ти» 1923 року) в контексті концепції орієнталізму Е. Саїда. Аналіз ґрунтується на зверненні М. Бубера до хасидських джерел у 1900–1910-х роках (зокрема, у його перших двох збірках «Раббі Нахман Брацлавський» та «Легенда про Бааль-Шема»). Два чинники дають підстави досліджувати хасидизм у ранніх творах Бубера в контексті орієнталізму: захоплення європейських єврейських інтелектуалів Сходом за доби fin de si  cle, а також наявний в модернізованому єврейському суспільстві неґативний стереотип традиційного східноєвропейського єврея (Ostjude, «східний єврей»). У статті показано, що цей стереотип тісно пов’язаний з критикою хасидизму з боку представників єврейського Просвітництва — Гаскали. Поворот Бубера до хасидизму, що відбувся в середині 1900-х років, був пов’язаний з інтересом Бубера до східного містицизму та його соціальною діяльністю в рамках «культурного сіонізму». Подолання стереотипу «Ostjude» виявилося важливою частиною культурної програми Бубера. Бубер реконструює єврейський містицизм як цілісний феномен, предмет академічного дослідження. На думку Бубера, найяскравішим проявом цього феномену є східноєвропейський містичний рух хасидизму. Саме з Ostjuden пов’язане джерело мудрості хасидів, що в нарисах циклу «іудаїзму» постає як справжнє «світло зі Сходу».

Abstract: 
The article analyses mystical teaching of Hasidism in the early works of Martin Buber (before publication of “I and Thou” in 1923) in the context of the concept of Orientalism by E. Said. Analysis is based on the M. Buber’s appeal to Hasidic sources in the 1900s-1910s (in particular, in his first two collections, “Rabbi Nachman of Bratslav” and “The Legend of Baal Shem”). Two factors allow examining Hasidism in the early Buber’s writings in the context of Orientalism: a growing interest in the Orient in the circles of European Jewish intellectuals during late 19th cent, as well as the negative stereotype of traditional East European Jew (Ostjuden, “an Eastern Jews”) present in the modernized Jewish society. The article demonstrates that this stereotype is closely related to the criticism of Hasidism by representatives of the Jewish Enlightenment (Haskalah). The Buber’s turn towards Hasidism took place in mid-1900s. It was connected with Buber’s interest in Oriental mysticism, and with his social activities as “cultural Zionist”. Overcoming the “Ostjude” stereotype turned out to be an essential part of Buber’s cultural program. Buber reconstructs Jewish mysticism as an integral phenomenon, the subject of academic study. According to Buber, the most striking manifestation of this phenomenon is the Eastern-Euro pean mystical movement of Hasidism. It is from Ostjuden that the source of Hasidic wisdom is linked, which in the essays of the cycle of “Judaism” is a true “light from the East.”
84
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7955
Як цитувати
Малахова Катерина (2019). Хасидизм у ранніх працях Мартина Бубера: Ostjuden чи «світло зі Сходу»? . Філософська думка, №6. с. 81-95.
Завантажити: 
References: 

Buber, M. (2012). I and Thou. The Way Of Man: According to the Teaching of Hasidism. [In Ukrainian] Kyiv: Duh i Litera. [= Бубер 2012]

Fransoz, K.E. (2010). Ucrainica. Culturological Essays. [In Ukrainian] Chernivtsi: Knyhy-XXI. [= Францоз 2010]

Buber, M. (1995). Two Types of Faith. [In Russian] Moscow: Respublika. [= Бубер 1995]

Buber, M. (2008). The Way Of Man: According to the Teaching of Hasidism. [In Russian] In: M. Buber, Tales of the Hasidim: The Early Masters (pp. 357-372). [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim. [= Бубер 2008]

Buber, M. (2008). Tales of the Hasidim: The Early Masters. [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim. [= Бубер 2008]

Buber, M. (2009). Tales of the Hasidim: The Later Masters. [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim. [= Бубер 2009]

Buber, M. (1997) Tales of the Hasidim. [In Russian] Moscow: Respublica. [= Бубер 1997]

Said, E.W. (2006). Orientalism: Western Conceptions of the Orient. [In Russian] S.l.: Russkii Mir. [= Саид 2006].

Sokuler, Z. (2008). Hermann Cohen and the Philosophy of Dialogue. [In Russian] Moscow: Progress-Traditsia. [= Сокулер 2008]

Buber, M. (1918). Mein Weg zum Chassidismus. Frankfurt am Main: Rutten and Loening.

Buber, M. (1920). Drei Reden ber das Judentum. Frankfurt am Main: Rutten and Loening.

Buber, M. (1920). Die Geschichten des Rabbi Nachman. Leipzig: Oskar Brandstetter.

Buber, M. (1048). Hasidism. New York: Philosophical Library.

Buber, M. (1956). The Tales of Rabbi Nachman (transl. by M. Friedman). New York: Indiana University Press.

Buber, M. (1958). Hasidism and Modern Man. New York: Horizon Press.

Buber, M. (1958). My way to Hasidism. In: M. Buber, Hasidism and Modern Man (pp. 45-70). New York: Horizon Press.

Buber, M. (1960). The Way of Man According To The Teachings of Hasidism. Wallingfort: Pendle Hill Publications.

Buber, M. (1984). Ekstatische Konfessionen. Gesammelt. Heidelberg: Lambert Schneider.

Buber, M. (1996). The Spirit of the Orient and Judaism. In: M. Buber, On Judaism. (рр. 56-77). New York: Schocken Books.

Buber, M. (2002). The Legend of Baal-Shem. Translated from the German by M. Friedman. London, New York: Routledge.

Buber, M. (2002). The Life of the Hasidim. In: M. Buber, The Legend of Baal-Shem. Translated from the German by M. Friedman (pp. 3-37). London, New York: Routledge.

Ecstatic Confessions. The Heart of Mysticism. Collected by Martin Buber (1996) (ed. by P. Mendes-Flohr, trasl. by E. Cameron). S.l.: Syracuse University Press.

Efron, J. (2004). From Mitteleuropa to the Middle East: Orientalism through a Jewish Lens. The Jewish Quarterly Review, 94 (3), 490-520.

Friedman, M. (1956). Martin Buber. The Life of Dialogue. Chicago: The University of Chicago Press.

Friedman, M. (1991). Encounter on the Narrow Ridge: A Life of Martin Buber. New York: Paragon House.

Graetz, H. (1956). History of the Jews (Vol. 5). Philadelphia: The Jewish Publication Society of America.

Hollander, D. (2006). Buber, Cohen, Rosenzweig and the Politics of Cultural Affirmation. Jewish Studies Quarterly, 13, 87-103.

Huss, B. (s.a.). Martin Buber’s Introduction to The Tales of Rabbi Nachman and the Early 20th Century Construction of `Jewish Mysticism. Retrieved from: http://hsf.bgu.ac.il/cjt/files/electures/Buber2.htm

Mendes-Flohr, P. (1991). Divided passions: Jewish intellectuals and the experience of Modernity. Detroit: Wayne State University Press.

Orientalism and the Jews (2005). Waltham: Brandeis University Press.

Rotenstreich, N. (2009). Immediacy and Its Limits. A Study in Martin Buber’s Thought (2009). S.l.: Harwood Academic Publishers.

Urban, M. (2008). Aestetics of Renewal. Martin Buber’s Early Representation of Hasidism as Kulturkritik. Chicago, London: University of Chicago Press.

Wertheimer, J. (1987). Unwelcome strangers. East European Jews in Imperial Germany. New York: Oxford University Press.