Антропологічна антиутопія Третього Райху та її філософсько-педагогічні імплікації. Стаття друга. Людина у просторах антропологічної антиутопії

Автор(и): Култаєва Марія
Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2019 №6
Сторінки: 64-80
Журнальна рубрикація: Політична філософія
Анотація: 

У статті розглядаються передумови конституювання антропологічної антиутопії Третього райху, засадничі принципи якої були визначені на основі народно-політичної та народно-культурної переорієнтації німецької філософської антропології та доповнені ідеологемами індустріалізму. Розкривається функціональний потенціал головних образів людини, канонізованих в ідеології націонал-соціалізму та символічно репрезентованих як Фюрер, Робітник і Солдат, з протиставленням теоретичної і практичної людини, які у подальшій міфотворчості націонал-соціалізму конкретизуються і героїзуються з метою консолідації різних верств населення. Аналізується антропологічне підґрунтя ідеї народної виховної держави, визначаються особливості її міфологізованого хронотопу з практично необмеженим часом існування та специфічною діалектикою ідеї Європи, якій у парадоксальній спосіб приписується нордичне походження. З’ясовується значення сакральних смислів Третього райху в категоріальних схемах політичної романтики. Простежені наслідки свідомої примітивізації світоглядної культури молоді в ландшафтах антропологічної антиутопії, що сприяло перетворенню студента «на політичного солдата» та ствердженню чоловічої спільноти як структурної моделі антропологічної антиутопії. Показано, що культ сили і здоров’я у цій антиутопії супроводжується приниженням розуму і дискредитацією духовної культури людства та її носія — освіченої людини. Розкривається антигуманна спрямованість біологізаторської редукції «нового світогляду», сформованого на основі міфу про походження та расової теорії, що знаходить прояв у встановленні розрізнення цінного і знеціненого життя і надає цій антиутопії репресивного характеру з легітимацією кримінальних практик перевиховання та ліквідації.

Abstract: 
The article considers the constitutional prerequisites of the anthropological anti-utopia of the Third Reich, the main principles of which were deduced from the folk-political and folk-cultural versions of the German philosophical anthropology completed with ideological statements of the industrialism. The functional potential of the human ideals is regarded. These ideals are canonized in the ideology of the national-socialism with the symbolic representation as Leader, Worker and Soldier as practical persons are conceptualized as antipodes, which in the further myth creations of the national-socialism are concretized and became the features of heroes. The idea and realities of the folk educational state are analyzed including the chronological and topological characteristics of this antiutopia with the practically unrestricted life-time and the dialectic of the European idea with paradox prescribing to it the Nordic origin. The significance of sacral meaning of the Third Reich is clarified in the categorical schemes of the political romantic. The consequences of intentional primitivism of the world view culture of the youth are detected in the landscapes of the anthropological anti-utopia with the transforming of the normal student into “the political soldier” and recognition of the masculine community as a structuring model of society. The anti-human intentionality of biological reduction of the new world view, which is founded on the myth of the origin and the race theory, is unveiled as a distinction between a “worse” and “non- worse” life what makes this anti-utopia a repressive one and legitimates the crime practices of the re-education and liquidation.
178
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7954
Як цитувати
Култаєва Марія (2019). Антропологічна антиутопія Третього Райху та її філософсько-педагогічні імплікації. Стаття друга. Людина у просторах антропологічної антиутопії . Філософська думка, №6. с. 64-80.
Завантажити: 
References: 

Abendroth, W. (1986). Diedeutschen Professorenunddie Weimarer Republik. In: J. Tröder (Hrsg.), Hochschuleund Wissenschaftim Dritten Reich (SS. 11-25). Frankfurt am Main.

Anders, G. (1985). Die Antiquiertheit des Menschen. Band 1. Über die Seele im Zeitalter der zweiten industriellen Revolution. München: C.H. Beck.

Baeumler, A.(1937). Politik und Erziehung. Berlin: Junker und Dünnhaut.

Bauer, Chr. (2017). Fußball als theologischer Ort. Herder Korrespondenz, 2017, 11, 44-48.

Becker, F. (1933). Amerikanismus im Weimar. Sportsymbole und politische Kultur 1918-1933. Wiesbaden: Deutsche Universitätsverlag.

Böhnigh, V. (2009). Nationalsozialistische Kulturphilosophie. In: Jörg Sandkühler (Hrsg), Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 191-219). Hamburg: F. Meiner.

Brecht, B. (1980). Rede auf dem 1. Internationalen Schriftstellerkongress zur Verteidigung der Kultur. In: B. Brecht, Ein Lesebuch für unsere Zeit (SS. 473-477).

Chamberlain, H.S. (1899). Die Grundlagen des XIX Jahrhunderts. 1. Hälfte und 11. Hälfte. München: Lehmann.

Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in der Zeiten der Prüfung. München: C.H. Beck.

Grosser, F. (2011) Revolutiondenken – Heidegger und dasPolitische. 1919-1969. München: C.H. Beck.

Eilenberger, W. (2014). Heidegger. Ein gefährlicher Denker. Philosophie Magazin, 03.2014, 69-70.

Elias, N. (1992). Studien über die Deutschen. Machtkäpfe und Habitusentwicklung im 19. und 20. Jahrhundert. Frankfurt am Main: Suhrkamp Taschenbuch.

Ellwein, T. (1992). Die deutsche Universität. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Frankfurt am Main: Hain.

Farias, V. (1989). Heidegger und der Nationalsozialismus. Frankfurt am Main: S. Fischer.

Friedemann, B. (1994). Lexikon III. Reich. Hamburg: Carlsen Verlag.

Giesecke, H. (1999). Hitlers Pädagogen. München: Weinheim. Retrieved from: www.hermann-giesecke.de/hitler.pdf

Grüttneer, M. (2009). Universität und Wissenschaft in der nationalsozialistischen Diktatur. In: Jörg Sandkühler (Hrsg.), Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 31-56). Hamburg: F. Meiner.

Günther, H.F.K. (1933). Volk und Staat in ihrer Stellung zu Vererbung und Auslese. München: J.F. Lehmann.

Günther, H.F.K. (1933). Das Verbot von Mischehen mit Juden. München: J.F. Lehmann.

Günzel, S. (2001). Geophilosophie. In: Nietzsches philosophische Geographie. Berlin. Akademie-Verlag.

Heidegger, M. (2014). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität .In: Sammelbeilage N15 von Philosophie Magazin, 2014.03.

Honneth, A. (2017). Die Idee des Sozialismus. Berlin: Suhrkamp.

Horkheiner, M., Adorno, Th. (1987). Dialektik der Aufklärung. In: Max Horkheimer, Gesammelte Schriften (Bd. 5, SS. 13-238). Frankfurt am Main: S. Fischer.

Horkheimer, M. (1987). Vernunft und Selbsterhaltung, in: Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. (Bd. 5, SS. 320-355). Bd.5. Frankfurt am Main: S. Fischer.

Horkheimer, M. (1988). Forschungsprojekt des Antisemitismus. In: M. Horkheimer, Gesammelte Schriften (Bd. 4, SS. 373-411). Frankfurt am Main: S. Fischer.

Kammer, H.; Bartsch, E. (1992). Nationalsozialismus. Begriffe aus der Zeit der Gewaltherrschaft 1933-1945.

Kater, M.H. (2005). Hitler-Jugend. Aus dem Englischen von Jürgen Peter. Krause. Berlin: Primus Verlag.

Klemperer, V. (1970). LTI. Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Verlag Philipp Reclam.

Knopp, G. (2000). Hitlers Kinder. München: Bertelsmann Verlag.

Koschorke, A. (2016). Adolf Hitlers „Mein Kampf“. Zur Poetik des Nationalsozialismus. Berlin: Matthes Verlag.

Krieck, E. (1922). Philosophie der Erziehung. Jena: Eugen Diederich Verlag.

Krieck, E. (1936). National-politische Erziehung. Leipzig: Armen-Verlag.

Krieck, E. (1937). Völkisch-politische Anthropologie. 2. Teil: das Handeln und Ordnungen. Leipzig: Armen-Verlag.

Kultaeva, M.D. (2017). Education and Its Deformation in Contemporary Culture: the topicality of T. Adorno's Theory of Semi-Education in Contemporary Sociocultural Contexts. [In Ukrainian] Philosophy of Education, 1 (20), 153-195. [= Култаєва 2017]

Kultaieva, M.D. (2018). Philosophy of Education of the Third Reich: origin, political and ideological contexts and conceptual constructions. [In Ukrainian] Philosophy of Education, 2, 25-88. [= Култаєва 2018]

Leske, M. Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz Verlag.

Liessmann, K.P. (2000). Philosophie des verbotenen Wissens. Friedrich Nietzsche und die schwarzen Seiten des Denkens. Wien: Paul Zsolnay Verlag.

Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main: Fischer.

Martynkewicz, W. (2011). Salon Deutschland. Geist und Macht 1900-1945. Berlin: Aufbau Verlag.

Albrecht, T. (1995). Das Scheitern der Weimarer Republik und der Aufstieg der NSDAP. In: M. Broszat, N. Frei (Hrsg.), Das DritteReichim Überblick (SS. 20-33). München: Pieper Verlag.

Reckwitz, A. (2017). Die Gesellschaft der Singularitäten. Zum Strukturwandel der Moderne. Berlin. Suhrkamp.

Reimann, B.W. (1986) „Die Selbst-Gleichschaltung“ der Universitäten 1933. In: J. Trödler (Hrsg.), Hochschule und Wissenschaft im Dritten Reich. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Spranger, E. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leipzig: Quelle und Meyer.

Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. München: C.H. Beck.

Schmitt, C. (1933). Staat, Bewegung, Volk. Die Dreigliedrigkeit der politischen Einheit. Hamburg.

Sloterdijk, P. (2015). Die schrecklichen Kinder der Neuzeit. Berlin: Suhrkamp.

Tillich, P.(1980). Die sozialistische Entscheidung. Berlin: Medusa.

Vinken, B. (2011). Der Mutterkult Im Nationalsozialismus. In: Lust am Denken (SS. 97-102). München: Piper.

Zichy, M. (2017). Menschenbilder. Eine Grundlegung. München.