Демократія і публічний дискурс

Мова публікації: українська
Випуск: 2019 №6
Сторінки: 46-63
Журнальна рубрикація: Статті
Анотація: 

Теперішні доступні всім суспільні медіа створюють нові можливості для колективних та індивідуальних голосів набувати масового резонансу, змінювати громадську думку та впливати на перебіг політики. Стаття поцілена на аналіз зв’язку між демократичною політикою і медіумом комунікації. Кольорові революції, особливо пережита в Україні, актуалізують питання взаємодії між публічною і політичною сферами в сьогоднішньому контексті комунікації. Відстежуючи детальний аналіз модерного формування публічної сфери, здійснений Чарльзом Тейлором, автор зосереджується на впливі комунікації на спричинювані цим процеси демократизації. Він концентрується на таких аспектах аналізованої публічної сфери,як домінування раціональності в її формуванні, притаманні їй вимоги щодо нормативної підзвітності влади та її екстра-політичний статус. Ці ключові характеристики публічної сфери стосуються кожного як її потенційного леґітимного учасника. Польовий досвід під час Революції Гідності дає чзому скориґувати бачення взаємин публічної сфери і політики. За цими спостереженнями їхня взаємодія є набагато тіснішою, ніж вважалося на піставі політичного досвіду модерну. Слід зазначити також високий ступінь громадської  емоційності порівняно з уявленою раціональністю публічного дискурсу в перебігу масових протестів проти несправедливості та ображання гідності, як і в разі голосування за нову політичну владу переважно на етичних та естетичних засадах. Це посилює залежність влади від повсякденного публічного відчуття її леґітимності. Для відповіді на питання про нову ситуацію взаємопроникнення сфер громадськості та політики автор звертається до особливостей дискурсу, що їх єднає, і переглядає відносини між політикою і публічною сферою через питання, чи «все є політичним», висунуте Жан-Люком Нансі у статтях про демократію, натхненних «круглою датою» подій Травня’68 у Франції. Це вможливлює застосування його вихідну демаркації двох вимірів демократії -- як справедливого перерозподілу добробуту і як реґулятивних ідеалів рівності та свободи -- до нинішнього стану комунікації між політичною та публічною сферами. Звідси також можна стверджувати, що ідеали демократії, заторкуючи всіх і кожного, розширюють традиційні рамки сфери політичного, залучаючи до неї широкий спектр культурного досвіду людей. Автор пов’язує сьогоднішнє співіснування ліберальних і консервативних цінностей у ліберальних демократіях з переживанням своєї культурної ідентичностілюдиною. Цей висновок сприяє проясненню феномену під’йому хвилі консерватизму, харктерної наразі для політики в сучасних демократіях.

Abstract: 
Contemporary accessible social media create the newest condition that enables both collective and individual independent voices to resonate with many, changing public opinion and affecting politics. This article explores the connection between politics of democracy and current communication medium. Color revolutions, particularly the one experienced in Ukraine, raise an issue of the present day relation between public and political spheres in the new global communicative context. Following the detailed analysis of the modern formation of public sphere done by Charles Taylor the author concentrates on the influence of communication on democratization processes. Amongst others, he focuses on such principle features of the public sphere as domination of rationality in its formation, its claims for providing accountability norms for power, and particularly on its extra-political status. In its turn, these key characteristics of the sphere include everyone as its potential legitimate participant. The field experience gained during the Ukrainian Revolution of Dignity make it possible to correct the view on interrelations of politics and the public sphere. According to the latest observations their interrelation is much tighter than it was assumed from the prior modern experience. There also could be marked the high level of public emotional attitudes contrary to supposed rationality of the public discourse, i.e., the sentiments of protest against injustice, violated dignity; and moreover, the same holds true for the subsequent voting for a new political leadership, based mainly on ethical and esthetical grounds. The latter increases dependence of powers that be on the public’s day-to-day feeling of their legitimacy. To elucidate the new state of interpenetration between two given spheres the author examines the issue of specificity of discourse that unites both. It is analyzed via revision of relations between politics and the public sphere through the question of whether “all is political” developed by Jean-Luc Nancy in his articles on democracy inspired by the recent anniversary of May ’68 events in France. It gives an opportunity to apply his initial demarcation of the two dimensions of democracy as just distribution of wealth and as regulative ideals of equality and freedom to the current state of communication between political and public spheres. It also allows to establish that it’s precisely the democratic ideals, concerning each and every one, that expand the frameworks of the sphere of political beyond its traditional meaning through inclusion of a broad spectrum of people’s cultural experiences. The author links current co-existence of liberal and conservative values within liberal democracies with people’s experiencing of their cultural identity. That conclusion gives the basis to clarify a phenomenon of rising conservatism inherent in today’s politics.
68
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7952
Як цитувати
Бистрицький Євген (2019). Демократія і публічний дискурс . Філософська думка, №6. с. 46-63.
Завантажити: 
References: 

Kant, I. (1994). Criticism of practical reason. In I. Kant, Works: in 8 Vols. (Vol. 4). Moscow: Choro.

Kant, I. (2004). Criticism of practical reason. [Tr. by Igor Burkovsky.] Kyiv: Univers.

Agamben, G. (2015). Stasis. Civic War as a Political Paradigm (Homo Sacer II, 2). Meredian. Crossing Aesthetics. [Ed. by Werner Hamacher. Translated by Nicholas Heron.] Stanford: Stanford University Press.

Bobbio, N. (2005). Liberalism and Democracy. [Translated by Martin Ryle and Kate Soper.] London, New York: Verso.

Nancy, J.-L. (2010). Finite and Infinite Democracy/ In Democracy in What State? [Gotgio Agamben, Alain Badiou, Daniel Densaїd, Wendy Brown, Jean-Luc Nancy, Jacques Ranciere, Kristin Ross, Slavoj Zizek. Translated from French by William McCuaig.] New York: Columbia University Press.

Nancy, J.-L. (2012).The Truth of Democracy. [Translated by Pascale-Anne Brault and Michael Naas.] New York: Fodham University Press.

Digital globalization: The new era of global flows (2016). McKinsey Global Institute. Report. February 2016.

Taylor, Ch. (2007). A Secular Age. Cambridge, London: The Belknap Press of Harvard University Press.