Питання про філософський нормативізм прямо повʼязане з обговоренням змісту і статусу нормативної етики. Зважаючи на те, що людська раціональність не може претендувати на абсолютність і вичерпність власних мисленнєвих процедур, виникає сумнів у чинності філософської й, зокрема, етичної нормативності, що базується на цьому раціональному обґрунтуванні. У ХХ ст. проблема нормативізму зумовила інтелектуальне протистояння між трансцендентальною прагматикою і критичним раціоналізмом. Згідно з представником критичного раціоналізму Г. Альбертом, нормативізм є недосяжним у філософському знанні, оскільки жодна норма не може отримати остаточного обґрунтування й набути універсального статусу. Це пов’язане з тим, що філософська процедура обґрунтування передбачає одну з трьох логічно суперечливих стратегій («трилема Мюнхґаузена»), що підважує чинність обґрунтування й неминуче релятивізує норму. З Г. Альбертом не погоджується представник трансцендентальної прагматики В. Кульман. Він вважає, що у внутрішній структурі будь-якого мовленнєвого акту є знання про себе як про дію. Компетентний мовець здатен висловити сумнів чи оскаржувати тільки тоді, коли він безумовно виконує арґументаційні правила. Ця безспірна аргументаційна обовʼязковість і є основою філософського нормативізму.
Albert, H. (1968). Traktat über kritische Vernunft. Tübingen: Mohr Siebeck.
Albert, H. (1982). Münchhausen oder der Zauber der Reflexion. In: Die Wissenschaft und die Fehlbarkeit der Vernunft. Tübingen.
Kuhlmann, W. (1981). Reflexive Letztbegründung. Zur These von der Unhintergehbarkeit der Argumentationssituation. Zeitschrift für philosophische Forschung (SS. 3-26), Bd. 35, H. 1. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. Режим доступу до статті: https://www.jstor.org/stable/20483097.
Sierocka, В. (2001). Z debaty nad ideą etyki normatywnej. In: Etyka – Wspólnota – Działanie. Szkice z filozofii współczesnej (SS. 25-48). Wrocław: Dolnośląska Szkoła Wyższa Edukacji.
Yermolenko, A.M. (1999). Communicative practical philosophy. Textbook. [In Ukrainian] Kyiv: Libra. [= Єрмоленко 1999]