Слово Гайдеґерові? Межі толерантності в усній історії філософії

Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Сторінки: 81-92
Журнальна рубрикація: Доторк: усні історії філософії
Анотація: 

Народження нової галузі філософських досліджень, усної історії філософії, супроводжується появою властивого їй етичного кодексу. Метою даної статті є визначення тих моральних орієнтирів, на які може спиратись історик філософії в усному спілкуванні з респондентами. Враховуючи неоднозначність видатних філософських постатей, головне питання статті звучить так: де межа між пропагандою небезпечних поглядів філософа і об’єктивним історико-філософським аналізом? Вихідним пунктом аналізу є етичні норми інтерв’ю, розроблені Товариством Усної Історії. Перевіркою для цих норм, заснованих на принципі максимальної толерантності, є випадок Мартина Гайдеґера. В основу етичних принципів інтерв’ю з філософами я пропоную покласти підхід, запропонований Аленом Бадью і Барбарою Касен щодо Гайдеґера: великий філософ одночасно може бути нацистом і антисемітом. Було окреслено загальні контури взаємодії з неоднозначнми особистостями в рамках філософського інтерв’ю: (1) інтерв’юер не повинен наперед пройматися крайніми оцінками; (2) певна категорія неоднозначних філософських персоналій не підпадає під чіткі критерії «видалення з дискурсу», інтерв’ю з ними – справа особистої совісті інтерв’юера. Але філософська спільнота має виробити ті критерії, які б чітко відокремили сферу абсолютно неприйнятного з погляду етики від царини непевного.

Abstract: 
The beginning of the new realm in philosophical research, which is the oral history of phiosophy, is followed by the consequential set of serious ethical issues. The purpose of this article is to identify moral orientations a historian of philosophy can rely on in oral communication with respondents. The starting point of the analysis is the ethical standards of interviews developed by the Oral History Society. An example to test these standards based on the principle of maximum tolerance is the case of Martin Heidegger. Considering the ambiguity of some outstanding philosophical figures, the main task of the article is to find the line between propagation of the dangerous views of the philosopher and objective philosophical analysis. As a guide to the ethics of interviewing philosophers, I propose the approach suggested by Alain Badieu and Barbara Cassin regarding Heidegger. They claim that a great philosopher can simultaneously be a Nazi and an anti-Semite. I outlined the general feature of interaction with ambiguous personalities in a philosophical interview: (1) the interviewer should not make extreme judgments in advance; (2) We have no right to remove some ambiguous philosophers from discourse, and communication with them is a personal matter of the interviewer. But philosophical community should produce the criteria for exact distinction between the sphere of ethically unacceptable and realm of uncertain.
15
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7923
Як цитувати
Дмитренко Софія (2019). Слово Гайдеґерові? Межі толерантності в усній історії філософії . Філософська думка, №4. с. 81-92.
Завантажити: 
References: 

Aeschimann, E., Cassin, B. (2014, September 20). Barbara Cassin: “Nous savions tous que Heidegger avait été nazi”. Retrieved June 20, 2019 from bibliobs.nouvelobs website: https://bibliobs.nouvelobs.com/essais/20140919.OBS9704/barbara-cassin-nous-savions-tous-que-heidegger-avait-ete-nazi.html?fbclid=IwAR3DHDGYGyY61Kl2EMfVCfyGXanpIJPTrH2nF1Hk37%20SCX7IMKrNqrm%205XgYg

Badiou, A. (2014, 21 December). A letter. Retrieved from: https://www.versobooks.com/blogs/1796-a-letter-from-alain-badiou

Badiou, A., Cassin, B. (2016). Heidegger: His Life and His Philosophy. New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/badi15796

Boss, M. (2001). Preface to the American translation of Martin Heidegger’s Zollikon Seminars. In M. Heidegger, Zollikon Seminars: Protocols, Conversations, Letters. Evanston: Northwestern University Press.

Cassin, B., Ivry, B. (2018, 13 September). Barbara Cassin: What Hannah Arendt Could Teach Israel. Retrieved from: https://forward.com/culture/410055/barbara-cassin-what-hannah-arendt-could-teach-israel/

Heidegger, M. (1981). Only a God Can Save Us. In T. Sheehan, Heidegger: The Man and the Thinker (pp. 45-67). Chicago: Precedent.

Jessee, E. (2011). The Limits of Oral History: Ethics and Methodology Amid Highly Politicized Research Settings. The Oral History Review. 38(2), 287-307. https://doi.org/10.1093/ohr/ohr098

Sharpless, R. (2006). The History of Oral History. In T. L. Charlton, L. E. Myers, & R. Sharpless (Eds.), Handbook of Oral History. Rowman: Altamira Press.

Sheftel, A., Zembrzycki, S.. (2016). Who’s Afraid of Oral History? Fifty Years of Debates and Anxiety about Ethics. Oral History Review, 43(2), 338-366. https://doi.org/10.1093/ohr/ohw071

Wheeler, M. (2018, Winter). Martin Heidegger. Retriewed from The Stanford Encyclopedia of Philosophy website: https://plato.stanford.edu/archives/win2018/entries/heidegger/

Wolin, R. (2014, Summer). National Socialism, World Jewry, and the History of Being: Heidegger’s Black Notebooks. Retriewed from Jewish Review of Books website: https://jewishreviewofbooks.com/articles/993/national-socialism-world-jewry-and-the-history-of-being-heideggers-black-notebooks/