Межі достовірності в усній історії філософії: проблема пам’яті

Автор(и): Хома Всеволод
Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2019 №4
Сторінки: 67-80
Журнальна рубрикація: Доторк: усні історії філософії
Анотація: 

У статті доводиться, що усна історія філософії (далі УІФ) не здобуватиме достовірних результатів, якщо не виробить дієвих методів протидії когнітивним упередженням, що пов'язані з людською пам'яттю. Поки що ця проблема навіть не була поставлена.

Я виділив основні когнітивні упередження пам'яті, що впливають на достовірність УІФ: підтримка здійсненого вибору, упередження погляду в минуле, фундаментальна помилка атрибуції. Описавши суть їхніх шкідливих впливів на інтерв’ю, я запропонував засоби їх нейтралізації: (1) багаторівнева перевірка усіх фактичних даних; (2) перевірка колишніх опіній інтерв’юента; (3) обов’язкова перевірка даних на можливий вплив ностальгії; (4) побудова інтерв’ю на засадах співтворчості; (5) послідовність питань, яка проблематизуватиме можливий вплив упереджень вже в ході самого інтерв’ю.

Оскільки УІФ поки є теоретично неокресленою дисципліною, я запропонував її концепцію, яка включає (а) її визначення, (б) її місце серед інших історико-філософських дисциплін, (в) її основні жанри та їхню специфіку; (г) роз’яснення незамінності її даних для історії філософії як науки (можливість залучити інтерв’юента в активно створену не ним ситуацію саморефлексії). Відповіді, які отримує інтерв’юер, часто неможливо отримати з традиційних джерел (статті, книги, чернетки, листи, маргіналії тощо).

Наприкінці я навів п'ять основних аргументів на користь широкого залучення студентів філософських факультетів до організації і проведення інтерв'ю в межах УІФ.

Abstract: 
The article argues that the oral history of philosophy (OHP) will not produce reliable results unless it develops effective methods of counteracting cognitive biases related to human memory. So far, this problem has not even been raised.I highlighted the main cognitive memory biases that affect the validity of the UIF: choice-supportive bias, hindsight bias, fundamental attribution error. Describing the nature of their detrimental effects on the interview, I suggested ways to counteract it: (1) multi-level verification of all actual data; (2) checking of the interview's previous judgment; (3) mandatory data validation for the potential impact of nostalgia; (4) co-creation interviewing; (5) a sequence of questions that will problematize the possible impact of bias during the interview itself.As OHF is still a theoretically unspecified discipline, I have proposed a concept that includes (a) its definition, (b) its place among other historical and philosophical disciplines, (c) its main genres and their specificities; (d) the irreplaceability of its data for the history of philosophy as a science (the ability to engage the interviewer in an active non-self-reflection situation). Interviewer answers often cannot be obtained from traditional sources (articles, books, drafts, letters, margins, etc. ).In the end, I outlined five main arguments in favor of the broad involvement of students of the philosophical faculties in organizing and conducting interviews within the OHF.
58
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7921
Як цитувати
Хома Всеволод (2019). Межі достовірності в усній історії філософії: проблема пам’яті . Філософська думка, №4. с. 67-80.
References: 

Brandom, R. (1999). Interview [with Carlo Penco]. Retrieved from http://www.dif.unige.it/epi/hp/penco/pub/brandom_inter.pdf

Brandom, R. B. (1994). Making it explicit : reasoning, representing, and discursive commitment. Cambridge, Mass : Harvard University Press.

Mather, M., Shafir, E., & Johnson, M. K. (2000). Misrememberance of options past: Source monitoring and choice. Psychological Science , 11(2), 132–138. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00228

Myers, D. G. (2009). Social Psychology. New York: McGraw-Hill.

Nora K., Hösle, V. (2000). The Dead Philosophers' Café: an exchange of letters for children and adults. [In Ukrainian]. Notre Dame, Ind.: University of Notre Dame Press. [= Нора К., Гьосле, 2019]

Priend, B., Schweicard, D. P. (Eds.). (2008). Robert Brandom. Analytic pragmatist. Frankfurt a. Main: Ontos Verlag. https://doi.org/10.1515/9783110326246

Ritchie, D. A. (2015). Doing oral history: a practical guide. Oxford: Oxford University Press.

Roese, N. J., Vohs, K. D. (2012). Hindsight bias. Perspectives on Psychological Science. 7(5): 411–426. https://doi.org/10.1177/1745691612454303

Rorty, R. (1984). The Historiography of Philosophy: Four Genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner. (Eds.). Philosophy in history: essays on the historiography of philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534

Wanderer, J. (2008). Robert Brandom. Montreal, Kingston, & Ithaca : McGill-Queen's University Press. https://doi.org/10.1017/UPO9781844653010

Wilke, A., & Mata, R. (2012). Cognitive Bias. In: V. S. Ramachandran (Ed.) The Encyclopedia of Human Behavior (vol. 1, pp. 531-535). Amsterdam et al.: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-375000-6.00094-X

Zabala, S. (2008). The Hermeneutic Nature of Analytic Philosophy: A Study of Ernst Tugendhat. New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/zaba14388