Концептна дисипація «творчої еволюції», або Від «рушійної сили вогню» Саді Карно до «певного пориву» Анрі Берґсона

Автор(и): Бартусяк Павло
Мова публікації: українська
Сторінки: 82-96
Журнальна рубрикація: Історико- філософський дискурс
Анотація: 

У статті здійснено спробу дестереотипізації Берґсонового концепту elan vital (життєвий порив). Показано, що даний термін є лиш одним із численних концептних відгалужень, наслідком так званої «концептної дисипації», а також ефектом здійсненої Берґсоном реактивації теорії «рушійної сили вогню» Саді Карно. Акцентовано увагу на тому, що elan vital (зокрема його аспект vital) стосується суто фізичної реальності. Запропоновано концептуалізацію Берґсонового словосполучення certain elan (певний порив) як потенційно більш експлікативної альтернативи стереотипізованому й такому, що не відповідає сучасним історико-філософським тенденціям, терміну elan vital.

Abstract: 
The article attempts to disrupt stereotyping of the Bergson’s concept elan vital  (vital impetus). It is shown that this term is just one of many other concept branches and it is a consequence of a so-called “concept dissipation”, as well as the effect of Bergson’s reactivation of the theory of “driving force of fire” by Sadi Carnot. It is emphasized that elan (including its aspect vital) concerns exclusively physical reality. It is proposed that conceptualization of the Bergson’s word-combination certain elan (certain impetus) is a potentially more explicit alternative to the stereotyped term elan vital which does not correspond to modern historical-philosophical tendencies.
17
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7904
Як цитувати
Бартусяк Павло (2019). Концептна дисипація «творчої еволюції», або Від «рушійної сили вогню» Саді Карно до «певного пориву» Анрі Берґсона . Філософська думка, №2. с. 82-96.

Повна версія матеріалу ще відсутня у відкритому доступі. Ви можете завантажити уривок тексту за посиланням нижче або звернутися до друкованого примірника часопису для ознайомлення із повним змістом статті. Повнотекстовий матеріал буде розміщено у відкритому доступі через рік після виходу друкованого випуску журналу. 

Джерела: 

Баумейстер, А. (2012). Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. Київ: Дух і літера. 

Хома, О. (2014). Історико-філософські стереотипи та сучасне прочитання Декартових «Медитацій». В:  «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень (сс. 333–361). Київ: Дух і літера.

Allimant, R. D. (2016). Vida y materia: Bergson y la Termodin

Allimant, R. D. (2016). Vida y materia: Bergson y la Termodinâmica clasica. VERITAS, 34, 75-91.

Ansell-Pearson, K. (2016). On Bergson’s reformation of philosophy in Creative Evolution. Journal of French and Francophone Philosophy, 24 (2), 68-80.

Benda, J. (1912). Le Bergsonisme ou une philosophie de la mobilité. Paris: Mercure de France.

Bergson, H. (1888). Essai sur les données immédiates de la conscience. Paris: PUF.

Bergson, H. (1919). La conscience et la vie. L’énergie spirituelle. Essais et conferences (pp. 7-20). Paris: PUF.

Bergson, H. (1934a). Introduction (première partie). Croissance de la vérité. Mouvement rétro­grade du vrai. La pensée et le mouvant. Articles et conférences datant de 1903 à 1923 (pp. 7-20). Paris: PUF.

Bergson, H. (1934b). Le possible et le réel. La pensée et le mouvant. Articles et conférences datant de 1903 à 1923 (pp. 65-75). Paris: PUF.

Bergson, H. (1957). Discussion à propos du Vocabulaire philosophique. Ecrits et Paroles (pp. 168-172). T.1. Paris: PUF.

Bergson, H. (1959). L’évolution créatrice. Paris: PUF.

Carnot, S. (1872). Réflexions sur la puissance motrice du feu et sur les machines propres à déve­lopper cette puissance. Annales scientifiques de l’École Normale Supérieure, Série 2 : 1, 393-457. Retrieved from: http://www.numdam.org/item?id=ASENS_1872_2_1 393_0

Deleuze, G. (1966). Le bergsonisme. Paris: PUF.

Deleuze, G. (1990). Lettre à un critique sévère. Pourparlers, 1972-1990 (pp. 11-24). Paris: Minuit.

Deleuze, G. (2002a). Bergson, 1859—1941. L’île déserte. Textes et entretiens 1953—1974 (pp. 28—43). Paris: Minuit.

Deleuze, G. (2002b). La conception de la différence chez Bergson. L’île déserte. Textes et ent­retiens 1953—1974 (pp. 43—73). Paris: Minuit.

Deleuze, G., Guattari, F. (1972). Capitalisme et chizophrénie. Vol. 1: L’Anti-Oedipe. Paris: Mi­nuit.

DiFrisco, J. (2015). Élan Vital Revisited: Bergson and the Thermodynamic Paradigm. The Southern Journal of Philosophy, 53 (1), 54-73.

Dosse, F. (2009). Gilles Deleuze, Felix Guattari. Biographie croisée. Paris: La Découverte.

Gouhier, H. (1934). Autour du bergsonisme. Revue d’histoire de la philosophie et d’histoire géné­rale de la civilisation, 7, 279-285.

Jankélévitch, V. (1928). Prolégomènes au bergsonisme. Rmm, 4, 437-490.

Lalande, A. (2010). Vocabulaire technique et critique de la philosophie. Paris: PUF.

Lenoir, R. (1919). Réflexions sur le bergsonisme. La Nouvelle Revue Française, 75, 1077-1089.

Maritain, J. (1912). Les deux bergsonismes. Paris: Privat.

Mesnard, P. (1933). Catholicisme et bergsonisme. Revue apologétique, 55, 546-557.

Miller, H. (1994). Tropic of Cancer. New York: Grove Press.

Montebello, P. (2011). Deleuze, Une Anti-Phénoménologie? Chiasmi International, 2011, 13, 315-325.

Politzer, G. (1967). La Fin d’une parade philosophique, le bergsonisme. Paris: J.J. Pauvert.

Prévost, J. (1928). Le Bergsonisme. Europe, 18, 585-600.

Rodrigues, G. (1922). Bergsonisme et Moralité. Paris: Chiron.

Sato, N. (2012). Scientific lan Vital: Entropy Deficit or Inhomogeneity as a Unified Concept of Driving Forces of Life in Hierarchical Biosphere Driven by Photosynthesis. Entropy, 14, 233-251.

Worms, F. (2009). La philosophie en France au XXe.siècle. Moments. Paris: Gallimard.

References: 

Allimant, R. D. (2016). Vida y materia: Bergson y la Termodinâmica clasica. VERITAS, 34, 75-91.

Ansell-Pearson, K. (2016). On Bergson’s reformation of philosophy in Creative Evolution. Journal of French and Francophone Philosophy, 24 (2), 68-80.

Baumeister, A. (2012). Thomas Aquinas: Introduction to Thinking. God, Being and Cognition. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i litera.

Benda, J. (1912). Le Bergsonisme ou une philosophie de la mobilité. Paris: Mercure de France.

Bergson, H. (1888). Essai sur les données immédiates de la conscience. Paris: PUF.

Bergson, H. (1919). La conscience et la vie. L’énergie spirituelle. Essais et conférences (pp. 7-20). Paris: PUF.

Bergson, H. (1934a). Introduction (première partie). Croissance de la vérité. Mouvement ré­trograde du vrai. La pensée et le mouvant. Articles et conférences datant de 1903 à 1923 (pp. 7-20) . Paris: PUF.

Bergson, H. (1934b). Le possible et le réel. La pensée et le mouvant. Articles et conférences datant de 1903 à 1923 (pp. 65-75). Paris: PUF.

Bergson, H. (1957). Discussion à propos du Vocabulaire philosophique. Ecrits et Paroles, T.1 (pp. 168-172). Paris: PUF.

Bergson, H. (1959). L’évolution créatrice. Paris: PUF.

Carnot, S. (1872). Réflexions sur la puissance motrice du feu et sur les machines propres à déve­lopper cette puissance. Annales scientifiques de l’École Normale Supérieure, Série 2: Volume 1, 393-457. http://www.numdam.org/item?id=ASENS_1872_2_1         393_0

Deleuze, G. (1966). Le bergsonisme. Paris: PUF.

Deleuze, G. (1990). Lettre à un critique sévère. Pourparlers, 1972-1990 (pp. 11-24). Paris: Minuit.

Deleuze, G. (2002a). Bergson, 1859—1941. L’île déserte. Textes et entretiens 1953—1974 (pp. 28-43). Paris: Minuit.

Deleuze, G. (2002b). La conception de la différence chez Bergson. L’île déserte. Textes et entre­tiens 1953—1974 (pp. 43-73). Paris: Minuit.

Deleuze, G., Guattari, F. (1972). Capitalisme et chizophrénie. Vol. 1: L’Anti-Oedipe. Paris: Minuit.

Descartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy. Metaphysical Meditations. [In Ukrainian]. In O. Khoma (Ed.), Descartes’ “Meditations” in the Mirror of Contemporary Interpretations (pp. 115-292). Kyiv: Dukh i litera. [=^eKapT 2014]

DiFrisco, J. (2015). Élan Vital Revisited: Bergson and the Thermodynamic Paradigm. The Southern Journal of Philosophy, 53 (1), 54-73.

Dosse, F. (2009). Gilles Deleuze, Felix Guattari. Biographie croisée. Paris: La Découverte.

Gouhier, H. (1934). Autour du bergsonisme. Revue d’histoire de la philosophie et d’histoire géné­rale de la civilisation, 7, 279-285.

Jankélévitch, V. (1928). Prolégomènes au bergsonisme. Rmm, 4, 437-490.

Khoma, O. (2014). A Historico-Philosophical Stereotypes and Contemporain Reading of De­scartes’s Meditations. [In Ukrainian]. In : “Meditations ” in the Mirror of Contemporary Inter­pretations (pp. 333—361). Kyiv: Dukh i litera.

Lalande, A. (2010). Vocabulaire technique et critique de la philosophie. Paris: PUF.

Lenoir, R. (1919). Réflexions sur le bergsonisme. La Nouvelle Revue Française, 75, 1077-1089.

Maritain, J. (1912). Les deux bergsonismes. Paris: Privat.

Mesnard, P. (1933). Catholicisme et bergsonisme. Revue apologétique, 55, 546-557.

Miller, H. (1994). Tropic of Cancer. New York: Grove Press.

Montebello, P. (2011). Deleuze, Une Anti-Phénoménologie? Chiasmi International, 13, 315—325.

Politzer, G. (1967). La Fin d’une parade philosophique, le bergsonisme. Paris: J.J. Pauvert.

Prévost, J. (1928). Le Bergsonisme. Europe, 18, 585-600.

Подпись: 95Rodrigues, G. (1922). Bergsonisme et Moralité. Paris: Chiron.

Sato, N. (2012). Scientific Élan Vital: Entropy Deficit or Inhomogeneity as a Unified Concept of Driving Forces of Life in Hierarchical Biosphere Driven by Photosynthesis. Entropy, 14, 233-251.

Worms, F. (2009). La philosophie en France au XXe.siècle. Moments. Paris: Gallimard.