Стаття присвячена проясненню значення поняття «класична філософія», яке у сучасній філософській науковій та навчальній літературі вживається зазвичай непроблематично. Автор доводить, що те значення, у якому використовується це поняття, неприйнятне для ефективних історико-філософських досліджень, оскільки воно вироблене в межах підходів до експлікації класики, що виникли на основі осмислення матеріалу мистецтва. Зокрема, класична філософія не може бути ні зразком для наслідування, ні тим, що належить виключно минулому, ні окремим типом філософії. Головна ідея статті полягає у тому, що поняття «класична філософія» можна розглядати в соціокультурному і в методологічному аспектах. Класична філософія — це значима й актуальна основа сучасного філософствування і водночас це засіб упорядкування величезного за обсягом емпіричного матеріалу з певного дослідницького ракурсу. У статті доводиться, що застосування такого методологічного інструментарію, як ідеальний тип «класична філософія», дозволить уникнути істотних проблемних ситуацій при вивченні історії філософії. Автор обґрунтовує методологічну плідність цього підходу, актуалізуючи ідеї культурної значимості історичних явищ та теоретичного віднесення до цінностей Г. Рикерта, ідею третього світу як світу об’єктивного змісту знання К.Р. Попера та ідею актуалізувальної інтерпретації К.Т. Ясперса.
Вебер, М. (1998). «Об’єктивність» соціально-наукового пізнання. В М. Вебер, Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. (сс. 192–264). Київ: Основи.
Горак, Г. (2004). Філософська спільнота як соціальна, наукова та соціально-психологічна структура. Філософська думка, 1, 3–14.
Кант, І. (2000). Критика чистого розуму. Київ: Юніверс.
Оннаш, Е.-О. (2016). Від Канта до Гегеля або Що таке класична німецька філософія? Актуальні проблеми духовності, 17, 3–15.
Панафидина, О.П. (2011). Трансцендентализм И. Канта и немецкий идеализм (К вопросу о некоторых стереотипах экспликации кантовской теоретической философии). Вопросы философии, 4, 177–186.
Панафідіна, О.П. (2016). Проблема термінологізації німецької філософії кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст.: радянська версія. Актуальні проблеми духовності, 17, 16–35.
Поппер, К. (1994). Відкрите суспільство та його вороги. Т. 2. Київ: Основи.
Резвых, П. (2009). Фантом «немецкой классики». В Классика и классики в социальном и гуманитарном знании (сс. 419–434). Москва: Новое литературное обозрение.
Савельева, И.М., Полетаев, А.В. (2010). Классическое наследие. Москва: Высшая школа экономики.
Ясперс, К. (2000). Всемирная история философии. Введение. Санкт-Петербург: Наука.
Ясперс, К. (2005). Техніки мислення. Філософська думка, 2, 95–103.
Popper, K. (1979). Objective Knowledge: an Evolutionary Approach. Oxford: Oxford University Press.
Rickert, H. (1926). Kulturwissenschaft und Naturwissenschaft. Tbingen: Verlag von J.C.B. Mohr (Paul Siebeck).
Horak, H. (2004). Philosophical Community as Social, Scientific and Social-psychological Structure. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 1, 3–14. [= Горак 2004]
Jaspers, K. (2000). World History of Philosophy. An introduction. [In Russian]. Saint Petersburg: Science. [= Ясперс 2000]
Jaspers, K. (2005). Techniques of thinking. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 2, 95–103. [= Ясперс 2005]
Kant, I. (2000). Critique of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe. [= Кант 2000].
Onnash, Е.-О. (2016). From Kant to Hegel or What is Classical German Philosophy? [In Ukrainian]. Actual problems of mind, 17, 3–15. [= Оннаш 2016]
Panafidina, O. (2011). Transcendentalism by I. Kant and German idealism (On some stereotypes of explication Kantian theoretical philosophy). [In Russian]. Questions of philosophy, 4, 177–186. [= Панафидина 2011]
Panafidina, O. (2016). A terminologization problem of German philosophy in the late 18th and early 19th centuries: a Soviet version. [In Ukrainian]. Actual problems of mind, 17, 16–35. [= Панафідіна 2016]
Popper, K. (1979). Objective Knowledge: an Evolutionary Approach. Oxford: Oxford University Press.
Popper, К. (1994). The Open Society and its Enemies. Vol. 2. [In Ukrainian]. Кyiv: Basics. [= Поппер 1994]
Rezvikh, P. (2009). A Phantasm of «German Classics». In Classics and Standard Authors in Social and Humanities Knowledge (pp. 419–434). [In Russian]. Moscow: New literary review. [= Резвых 2009]
Rickert, H. (1926). Kulturwissenschaft und Naturwissenschaft. Tbingen: Verlag von J.C.B. Mohr (Paul Siebeck).
Savelieva, I., Poletaev, A. (2010). Classical Heritage. [In Russian]. Moscow: GU-VShE. [= Савельева 2010]
Weber, M. (1998). «Objectivity» in Social Science. [In Ukrainian]. In M. Weber, Sociology. General Historical Analyses. Politics. (pp. 192–264). K: Osnovy. [= Вебер 1998]