Класична філософія під ціннісно-історичним кутом зору

Мова публікації: українська
Сторінки: 70-81
Журнальна рубрикація: Теоретична філософія
Анотація: 

Стаття присвячена проясненню значення поняття «класична філософія», яке у сучасній філософській науковій та навчальній літературі вживається зазвичай непроблематично. Автор доводить, що те значення, у якому використовується це поняття, неприйнятне для ефективних історико-філософських досліджень, оскільки воно вироблене в межах підходів до експлікації класики, що виникли на основі осмислення матеріалу мистецтва. Зокрема, класична філософія не може бути ні зразком для наслідування, ні тим, що належить виключно минулому, ні окремим типом філософії. Головна ідея статті полягає у тому, що поняття «класична філософія» можна розглядати в соціокультурному і в методологічному аспектах. Класична філософія — це значима й актуальна основа сучасного філософствування і водночас це засіб упорядкування величезного за обсягом емпіричного матеріалу з певного дослідницького ракурсу. У статті доводиться, що застосування такого методологічного інструментарію, як ідеальний тип «класична філософія», дозволить уникнути істотних проблемних ситуацій при вивченні історії філософії. Автор обґрунтовує методологічну плідність цього підходу, актуалізуючи ідеї культурної значимості історичних явищ та теоретичного віднесення до цінностей Г. Рикерта, ідею третього світу як світу об’єктивного змісту знання К.Р. Попера та ідею актуалізувальної інтерпретації К.Т. Ясперса.

Abstract: 
The article clarifies the meaning of the term «Classical Philosophy», that usually is unproblematic used in modern philosophical academic literature and course books. The author argues that the meaning of this term, which is widely used today, is unacceptable for effective historic-philosophical researches, due to the fact that it has been made on the basis of classics approach explication, founded on the making sense of art. In particular, Classical Philosophy can be neither a standard for an inheritance nor something that refers exceptionally to history nor the specific type of philosophy. The fundamental idea of this article lies in the fact that this term is considered in both social and cultural and methodological aspects. Classical philosophy is the meaningfulness and actual foundation of present-day philosophizing. At the same time it is the means of arranging the great variety of empiric materials acquired from specific researching perspective. This article proves that the usage of such methodological tool as an ideal type «Classical Philosophy» helps to avoid serious problem situations while investigating the History of Philosophy. The author justifies the methodological potential of this approach making actual Heinrich Rickerts’ ideas a cultural meaningfulness of historical phenomena and theoretical referring to values, Karl R. Popper`s idea of third autonomous realm as a realm of objective knowledge and Karl T. Jaspers’ idea an actualizing interpretation.
15
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7903
Як цитувати
Панафідіна Оксана (2019). Класична філософія під ціннісно-історичним кутом зору . Філософська думка, №2. с. 70-81.

Повна версія матеріалу ще відсутня у відкритому доступі. Ви можете завантажити уривок тексту за посиланням нижче або звернутися до друкованого примірника часопису для ознайомлення із повним змістом статті. Повнотекстовий матеріал буде розміщено у відкритому доступі через рік після виходу друкованого випуску журналу. 

Джерела: 

Вебер, М. (1998). «Об’єктивність» соціально-наукового пізнання. В М. Вебер, Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. (сс. 192–264). Київ: Основи.

Горак, Г. (2004). Філософська спільнота як соціальна, наукова та соціально-психологічна структура. Філософська думка, 1, 3–14.

Кант, І. (2000). Критика чистого розуму. Київ: Юніверс.

Оннаш, Е.-О. (2016). Від Канта до Гегеля або Що таке класична німецька філософія? Актуальні проблеми духовності, 17, 3–15.

Панафидина, О.П. (2011). Трансцендентализм И. Канта и немецкий идеализм (К вопросу о некоторых стереотипах экспликации кантовской теоретической философии). Вопросы философии, 4, 177–186.

Панафідіна, О.П. (2016). Проблема термінологізації німецької філософії кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст.: радянська версія. Актуальні проблеми духовності, 17, 16–35.

Поппер, К. (1994). Відкрите суспільство та його вороги. Т. 2. Київ: Основи.

Резвых, П. (2009). Фантом «немецкой классики». В Классика и классики в социальном и гуманитарном знании (сс. 419–434). Москва: Новое литературное обозрение.

Савельева, И.М., Полетаев, А.В. (2010). Классическое наследие. Москва: Высшая школа экономики.

Ясперс, К. (2000). Всемирная история философии. Введение. Санкт-Петербург: Наука.

Ясперс, К. (2005). Техніки мислення. Філософська думка, 2, 95–103.

Popper, K. (1979). Objective Knowledge: an Evolutionary Approach. Oxford: Oxford University Press.

Rickert, H. (1926). Kulturwissenschaft und Naturwissenschaft. Tbingen: Verlag von J.C.B. Mohr (Paul Siebeck).

References: 

Horak, H. (2004). Philosophical Community as Social, Scientific and Social-psychological Structure. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 1, 3–14. [= Горак 2004]

Jaspers, K. (2000). World History of Philosophy. An introduction. [In Russian]. Saint Petersburg: Science. [= Ясперс 2000]

Jaspers, K. (2005). Techniques of thinking. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 2, 95–103. [= Ясперс 2005]

Kant, I. (2000). Critique of Pure Reason. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe. [= Кант 2000].

Onnash, Е.-О. (2016). From Kant to Hegel or What is Classical German Philosophy? [In Ukrainian]. Actual problems of mind, 17, 3–15. [= Оннаш 2016]

Panafidina, O. (2011). Transcendentalism by I. Kant and German idealism (On some stereotypes of explication Kantian theoretical philosophy). [In Russian]. Questions of philosophy, 4, 177–186. [= Панафидина 2011]

Panafidina, O. (2016). A terminologization problem of German philosophy in the late 18th and early 19th centuries: a Soviet version. [In Ukrainian]. Actual problems of mind, 17, 16–35. [= Панафідіна 2016]

Popper, K. (1979). Objective Knowledge: an Evolutionary Approach. Oxford: Oxford University Press.

Popper, К. (1994). The Open Society and its Enemies. Vol. 2. [In Ukrainian]. Кyiv: Basics. [= Поппер 1994]

Rezvikh, P. (2009). A Phantasm of «German Classics». In Classics and Standard Authors in Social and Humanities Knowledge (pp. 419–434). [In Russian]. Moscow: New literary review. [= Резвых 2009]

Rickert, H. (1926). Kulturwissenschaft und Naturwissenschaft. Tbingen: Verlag von J.C.B. Mohr (Paul Siebeck).

Savelieva, I., Poletaev, A. (2010). Classical Heritage. [In Russian]. Moscow: GU-VShE. [= Савельева 2010]

Weber, M. (1998). «Objectivity» in Social Science. [In Ukrainian]. In M. Weber, Sociology. General Historical Analyses. Politics. (pp. 192–264). K: Osnovy. [= Вебер 1998]