Антропологічна утопія Третього Райху та її філософсько-педагогічні імплікації. Стаття перша
Передумови виникнення та амбіції задуму

Автор(и): Култаєва Марія
Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2019 №1
Сторінки: 87-102
Журнальна рубрикація: Політична філософія
Анотація: 

У статті розглянуто соціокультурні контексти й теоретичні орієнтири конструювання антропологічної антиутопії Третього райху на засадах ірраціонально обґрунтованої національної ідеї та ідеології індустріалізму. Пропаґований ідеологами націонал-соціалізму «новий тотальний світогляд», осердям якого є расова теорія, разом з обґрунтованим на її засадах антисемітизмом та містифікацією архаїзованого народного буття, висувається як альтернатива процесам раціоналізації та індустріалізації. При цьому принцип автоматизації переноситься у площину культури та виховання, яке має бути передусім самовихованням німців. Їхня самоідентифікація у «Новій Німеччині», проголошуючи себе джерелом європейської культури, покладається на «народну виховну державу», яка зрештою задає головні параметри антропологічної антиутопії Третього райху. Автор статті розкриває відмінності між британським і німецьким патріотизмом, зумовлені ставленням до національної історії. Аналізуються суб’єктивістські обґрунтування подвійної моралі як чинника мобілізації ресурсів та виправдання кримінальних практик національного самоствердження.

Abstract: 
The article considers social and cultural contexts and theoretical orientates needed for the constructing of the Third Reich’s anthropological anti-utopia which are founded both on the irrational conceptualizing of the nation idea and ideology of industrialism. The “new total world view”, which was propagated by national- socialism ideologists and had in its center the race theory including anti-Semitism and mystification of archaic people being, is proposed as an alternative to the processes of rationalization and industrialization. Thereby the principle of automation is transferring to the fields of culture and education of Germany. Their identifying in the “New Germany” which positions itself as an origin of European culture must be supported by the “race educational state” what certainly defines the parameters for the Third Reich’s anthropological anti-utopia. The distinctions between British and German patriotism can illustrate on the attitude to national history. The subjective explanations of the double moral as a resource mobilization factor and justification of criminal practices of the national statement are analyzed.
333
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7860
Як цитувати
Култаєва Марія (2019). Антропологічна утопія Третього Райху та її філософсько-педагогічні імплікації. Стаття перша . Передумови виникнення та амбіції задуму . Філософська думка, №1. с. 87-102.
Завантажити: 
References: 

Abendroth, W. (1986). Diedeutschen Professorenund die Weimarer Republik. In Hochschuleund Wissenschaft im Dritten Reich (SS. 11-25). Hrsg. J. Tröder. Frankfurt am Main.

Anders, G. (1985). Die Antiquiertheit des Menschen. Band 1. Über die Seele im Zeitalter der zweiten industriellen Revolution. München: C.H. Beck.

Baeumler, A. (1937). Politik und Erziehung. Berlin: Junker und Dünnhaut.

Bauer, Chr. (2017). Fußball als theologischer Ort. Herder Korrespondenz, 11, 44-48.

Becker, F.(1933). Amerikanismus im Weimar. Sportsymbole und politische Kultur 1918-1933. Wiesbaden: Deutsche Universitätsverlag.

Böhnigh, V. (2009). Nationalsozialistische Kulturphilosophie. In Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 191-219). Hrsg. Jörg Sandkühler. Hamburg: F. Meiner.

Brecht, B. (1980). Rede auf dem 1. Internationalen Schriftstellerkongress zur Verteidigung der Kultur. Paris 1953. In: Brecht. Ein Lesebuch für unsere Zeit (SS. 473-477).

Chamberlain, H. S. (1899). Die Grundlagen des XIX JahrhundertS. 1.Hälfte und 11. Hälfte. München: Lehmann.

Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in der Zeiten der Prüfung. München: C.H. Beck.

Grosser, F. (2011). Revolutiondenken - HeideggerunddasPolitische. 1919-1969. München: Beck.

Eilenberger, W. (2014). Heidegger. Ein gefährlicher Denker. Philosophie Magazin, 3, 69-70.

Elias, N.(1992). Studien über die Deutschen. Machtkäpfe und Habitusentwicklung im 19. und 20. Jahrhundert. Frankfurt am Main: Suhrkamp Taschenbuch.

Ellwein, Th. (1992). Die deutsche Universität. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Frankfurt am Main: Hain.

Farias, V. (1989). Heidegger und der NationalsozialismuS. Frankfurt am Main: S. Fischer.

Friedemann, B. (1994). Lexikon III. Reich. Hamburg: Carlsen Verlag

Giesecke, H. (1999). Hitlers Pädagogen. München: Weinheim.

Grüttneer, M. (2009). Universität und Wissenschaft in der nationalsozialistischen Diktatur. In Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 31-56). Hrsg. Jörg Sandkühler. Hamburg: F. Meiner.

Günther, H. F. K. (1933a). Volk und Staat in ihrer Stellung zu Vererbung und Auslese. München: J. F. Lehmann.

Günther, H. F. K. (1933b). Das Verbot von Mischehen mit Juden. München: J.F. Lehmann.

Günzel, S. (2001). Geophilosophie. Nietzsches philosophische Geographie. Berlin. Akademie-Verlag.

Heidegger, M. (2014). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. Philosophie Magazin, 3 (15).

Honneth, A. (2017). Die Idee des SozialismuS. Berlin: Suhrkamp.

Horkheimer, M. (1987). Vernunft und Selbsterhaltung. In Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. (Bd. 5, SS. 320-355). Frankfurt am Main: S. Fischer.

Horkheimer, M. (1988). Forschungsprojekt des AntisemitismuS. In Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. Bd. 4 (SS. 373-411). Frankfurt am Main.

Horkheiner, M., Adorno, Th. (1987). Dialektik der Aufklärung In Max Horkheimer. Gesammelte Schriften (Bd. 5, SS. 13-238). Frankfurt am Main: S. Fischer.

Kammer, H., Bartsch, E. (1992). NationalsozialismuS. Begriffe aus der Zeit der Gewaltherrschaft 1933-1945.

Kater, M. H. (2005). Hitler-Jugend. Aus dem Englischen von Jürgen Peter Krause. Berlin: Primus Verlag.

Klemperer, V. (1970). LTI. Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Verlag Philipp Reclam.

Knopp, G. (2000). Hitlers Kinder. München: C-BertelsmannVerlag.

Koschorke, A. (2016). Adolf Hitlers „Mein Kampf“. Zur Poetik des NationalsozialismuS. Berlin: Matthes Verlag.

Krieck, E. (1922). Philosophie der Erziehung. Jena: Eugen Diederich Verlag.

Krieck, E. (1936). National-politische Erziehung. Leipzig: Armen-Verlag.

Krieck, E. (1937). Völkisch-politische Anthropologie. 2. Teil: das Handeln und Ordnungen. Leipzig: Armen-Verlag.

Kultaieva, M. (2018). Philosophy of Education of the Third Reich: origin, political and ideological contexts and conceptual constructionS. [In Ukrainian] Philosophy of Education, 2 (23), 25-88. [= Култаєва 2018].

Leske, M. (S. a.). Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul- und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz Verlag.

Liessmann, K. P. (2000). Philosophie des verbotenen WissenS. Friedrich Nietzsche und die schwarzen Seiten des DenkenS. Wien: Paul Zsolnay Verlag.

Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main: Fischer.

Martynkewicz, W. (2011). Salon Deutschland. Geist und Macht 1900-1945. Berlin: Aufbau Verlag.

Tyrell, A. (1995). Das Scheitern der Weimarer Republik und der Aufstieg der NSDAP, in: DasDritteReichim Überblick (SS. 20-33). München: PieperVerlag.

Reckwitz, A. (2017). Die Gesellschaft der Singularitäten. Zum Strukturwandel der Moderne. Berlin: Suhrkamp.

Reimann, B. W. (1986). „Die Selbst-Gleichschaltung“ der Universitäten 1933. In Hochschule und Wissenschaft im Dritten Reich (SS. 38-52). Hrsg. J. Trödler. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Spranger, E. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leipzig: Quelle und Meyer.

Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. – München: C.H. Beck Verlag.

Schmitt, C. (1933). Staat, Bewegung, Volk. Die Dreigliedrigkeit der politischen Einheit. Hamburg, 1933.

Sloterdijk, P. (2015). Die schrecklichen Kinder der Neuzeit. Berlin: Suhrkamp.

Tillich, P. (1980). Die sozialistische Entscheidung. Berlin: Medusa.

Vinken, B. (2011). Der Mutterkult Im NationalsozialismuS. In Lust am Denken (SS. 97-102). München: Piper.

Zichy, M. (2017). Menschenbilder. Eine Grundlegung. München.