Методологічні засади візуальної теорії у філософських проектах Мориса Мерло-Понті і Жиля Дельоза

Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2018 №5
Сторінки: 81-92
Анотація: 

Дана стаття спрямована на виокремлення методологічних основ презентаційного напряму візуальної теорії — її представники розуміють бачення не як досвід об’єктивації речі, а як особливу форму контакту між річчю і тим, хто на неї ивиться. Реконструйовано філософсько-методологічні підвалини такого підходу на основі теорій бачення, розроблених у творах Мориса Мерло-Понті і Жиля Дельоза. Відповідно, у роботі наголошені три базових принципи дослідження візуального, що їх пропонують у свої творах означені філософи: (1) принцип незвідності візуального досвіду до мови, (2) принцип тілесної обумовленості зору і (3) принцип активності об’єкта споглядання у зоровому акті. У підсумку, на основі підходів Мерло-Понті і Дельоза, запропоновані термінологічні уточнення, що дозволяють уникнути  базових методологічних суперечностей у дослідженнях візуального. Зокрема йдеться про зміну формулювання «візуальний досвід» на «досвід візуального», адже так ми запобігаємо обмеженню досвіду бачення лише його оптичною складовою. 

Abstract: 
This article aims to outline the methodological fundamentals of a presentational approach within a visual theory. Its supporters consider vision not as an act of objectivation but as a special form of contact between an object and a beholder. The article reconstructs philosophical foundations of this approach, basing on the vision theories developed by Maurice Merleau-Ponty and Gilles Deleuze. Therefore, the article outlines three primary principles of understanding vision: (1) visual experience cannot be reduced to the language or described through the language-derived tructures; (2) the vision is an integrally corporeal experience that cannot be considered separately from the body itself; (3) the object as an active part in the act of vision. Based on the works Merleau-Ponty and Deleuze, the article offers terminological refinements that help avoid some methodological controversies of the visual theory. In particular, this refers to the reformulation of «visual experience» into «experience of the visual» — in this way we prevent the limitation of the vision to only its optical component.
176
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7809
Як цитувати
Аветисян Анастасія (2018). Методологічні засади візуальної теорії у філософських проектах Мориса Мерло-Понті і Жиля Дельоза . Філософська думка, №5. с. 81-92.

Повна версія матеріалу ще відсутня у відкритому доступі. Ви можете завантажити уривок тексту за посиланням нижче або звернутися до друкованого примірника часопису для ознайомлення із повним змістом статті. Повнотекстовий матеріал буде розміщено у відкритому доступі через рік після виходу друкованого випуску журналу. 

Завантажити: 
Джерела: 

Аветисян, А. (2017a). Гусерлеве поняття афектації як основа концепції «поверненого погляду» у візуальній теорії. В: Дні науки філософського факультету — 2017 [матеріали доповідей та виступів] (ч. 2. сс. 132—134). Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».

Аветисян, А. (2017b). Культурфілософські акценти візуальної теорії Томаса Мітчела. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. Науковий Журнал. Дніпро: Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2 (17), 4—11

Аветисян, А. (2016). Мапа візуальних студій: основні напрямки дослідження. Гілея: науковий вісник, 112, 241—244

Аветисян, А. (2018). Феноменологічне дослідження візуального досвіду: погляд художника (за творами Мориса Мерло-Понті). Філософська думка, 1, 95—105

Гусерль, Е. (2009). Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки, пер. з нім. В. Кебуладзе. Київ: ППС-2002.

Мерло-Понті, М. (2001). Феноменологія сприйняття, пер. з франц., післямова та прим. О. Йосипенка, С. Йосипенко. Київ: Український Центр духовної культури.

Мерло-Понті, М. (2003). Видиме й невидиме: З робочими нотатками, пер. з франц. Є. Марічева. Київ: Видавничий дім «КМ Академія».

Boehm, G., Mitchell, W.J.T. (2009). Pictorial versus Iconic Turn: Two Letters. Culture, Theory and Critique, 50(2—3), 103—121.

Deleuze, G. (2002). Francis Bacon. Paris: Seuil.

Elkins, J. (1999). The object stares back. San Diego, CA: Harcourt.

Merleau-Ponty, M. (1966). Le doute de Cezann. In: Sens et Non-sens (pp. 15—44). Paris: Les ditions Nagel. Retrieved from: http://classiques.uqac.ca.classiques.merleau_ponty_maurice.sens_et_non_s....

Merleau-Ponty, M. (1952). Le langage indirect et les voix du silence (pp. 41—82). In: Signes. Paris: Gallimard.

Merleau-Ponty, M. (1964). L’oeil et l’esprit. Paris: Gallimard. Retrieved from: http://classiques.uqac.ca.classiques.merleau_ponty_maurice.oeil_et_espri....

Merleau-Ponty, M. (1979). Le Visible et l’Invisible. Notes de travail. sous la direction de C. Lefort.

Paris: Gallimard. Retrieved from: https://monoskop.org.images.c.c6.Merleau_Ponty_

Maurice_Le_Visible_et_L_Invisible_1979_2001.pdf.

Mitchell, W. (1996). What Do Pictures «Really» Want? October, 77, 71.

Mitchell, W. (2005). There Are No Visual Media. Journal of Visual Culture, 4(2), 257—266.

Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7(2), 131—146.

Sylvester, D. (1975). The Brutality of Fact: Interviews with Francis Bacon. New York: Pantheon Books.

References: 

Avetysian, А. (2016). The Map of Visual Studies: the Main Lines of The Research. [In Ukrainian] Hileia: academic bulletin, 112, 241—244. [= Аветисян 2016]

Avetysian, А. (2017a). Husserl’s notion of affectation as a basis of the coneption of the «looking back» (part 2, pp. 132—134). In: Days of science of philosophy faculty — 2017 [report and presentations materials]. [In Ukrainian] Кyiv: Editorial polygraphical center «Kyiv university». [= Аветисян 2017]

Avetysian, А. (2017b). Cultural and philosophical accentuations of Thomas Mitchell’s visual theory. [In Ukrainian] Filosofia i politolohia v konteksti suchasnoi kultury. Scientific journal.

Dnipro: Oles Honchar Dnipro national University, 2 (17), 4—11 [= Аветисян 2017] Avetysian, А. (2018). Phenomenological Research of Visual Experience: the Look of a Painter (Based on the Works of Maurice Merleau-Ponty). [In Ukrainian] Philocophical thought, 1, 95—105. [= Аветисян 2018]

Boehm, G., Mitchell, W.J.T. (2009). Pictorial versus Iconic Turn: Two Letters. Culture, Theory and Critique, 50(2—3), 103—121.

Deleuze, G. (2002). Francis Bacon. Paris: Seuil.

Elkins, J. (1999). The object stares back. San Diego, CA: Harcourt.

Husserl, E. (2009). Experience and Judgment: Investigations in A Genealogy of Logic. [In Ukrainian] Kyiv: PPC-2002. [= Гусерль 2009]

Merleau-Ponty, M. (2001). Phenomenology of Perception. [In Ukrainian] Kyiv: Ukrainian Center of the Spiritual Culture. [= Мерло-Понті 2001]

Merleau-Ponty. M. (2003) The Visible and the Invisible. Followed by Working Notes. [In Ukrainian]. Kyiv: Publishing House KM «Academy». [= Мерло-Понті 2003]

Merleau-Ponty, M. (1952) Le langage indirect et les voix du silence (pp. 41—82). In: Signes. Paris: Gallimard.

Merleau-Ponty, M. (1964). L’oeil et l’esprit. Paris: Gallimard.. Retrieved from: http://classiques.uqac.ca.classiques.merleau_ponty_maurice.oeil_et_espri..., M. (1966). Le doute de Cezann. In: Sens et Non-sens (pp. 15-44). Paris: Les ditions Nagel. Retrieved from: http://classiques.uqac.ca.classiques.merleau_ponty_maurice.sens_et_non_s....

Merleau-Ponty, M. (1979). Le Visible et l’Invisible. Notes de travail. sous la direction de C. Lefort. Paris: Gallimard. Retrieved from: https://monoskop.org.images.c.c6.Merleau_Ponty_

Maurice_Le_Visible_et_L_Invisible_1979_2001.pdf.

Mitchell, W. (1996). What Do Pictures «Really» Want? October, 77, 71.

Mitchell, W. (2005). There Are No Visual Media. Journal of Visual Culture, 4(2), 257—266.

Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7(2), 131—146.

Sylvester, D. (1975). The Brutality of Fact: Interviews with Francis Bacon. New York: Pantheon Books.