Екзистенційна істина і пост- правда

Тип матеріалу: Стаття

Мова публікації: українська

Випуск: 2018 №5

Сторінки: 54-71

Журнальна рубрикація: Тема числа

Анотація:

Стаття поцілена на прояснення основних значень екзистенційної істини. Традиційно філософські розвідки спираються на кореспондентну теорію істини. Сьогодні ми говоримо про «постправду» та «постфактичність». В українській та деяких інших слов’янських мовах слово «правда», яке історично мало подвійне значення істини та справедливості, сьогодні означає персональну чи колективну правоту стосовно певного стану речей. Про «істину» частіше йдеться, щоб підкреслити об’єктивність судження, а «правда» стосується «істини», яка може бути різною у різних спільнот. Це дає можливість застосувати феноменологічний підхід, мотивований дослідженням Л. Зюйдерваарта. Пропозиційне значення сприймається як істинне або неістинне залежно від життєвого контексту комунікації. Все це розглядається як питання екзистенційної істини.
Особлива роль постправди в гібридній війні відкриває себе у практиці викриття пропаґанди. Остання використовує «правдиве» власне розуміння буття спільнотою для створення уявної реальності життєсвіту іншої, виправдовуючи можливі військові дії. Фейки не є суто відвертою брехнею, але є похідними від уявленого ворожого Іншого. Цей погляд прояснює взаємозв’язок між соціальним і персональним вимірами екзистенційної істини завдяки залученню Гайдеґерової концепції істини як відкритості та автентичності. Переживання власної автентичності як передумови можливого спротиву або боротьби проти ідентичності Іншого порушує питання про істину в міжкультурному діалозі. Ідеї Г. Йонаса щодо відповідальності людства повертають питання екзистенційної істини у площину розмови про досягнення універсального консенсусу в комунікації. Останнє часто розглядається як бажаний результат сили людської раціональності, ґрунтованої на пропозиційній істинності. Засадою консенсусу може бути ґлобальне привнесення істини у повсякденне життя або людьми, які набувають досвід у сучасних технологічних підприємствах, або через споживання високотехнологічних речей. Критика Ч. Тейлором ідеї Ф. Фукуями щодо визвольної ролі ґлобального залучення людей у технологічну працю не підтверджує перше. Друге дозволяє порівняти сучасне сприйняття споживання товарів із Гайдеґеровою концепцією спідручності речей (das Zuhandene). Обидва приклади висвітлюють збільшення значення ідентичності проти віри у всемогутність раціональності для висловлення «істини». На завершення стаття окреслює перспективи розуміння внутрішнього взаємозв’язку свободи і істини.

Ключові слова:

істина, пропозиційна істина, екзистенційна істина, ідентичність, автентичність, свобода, пропаґанда

Abstract:

This essay is to clarify key meanings of the existential truth. Although philosophical approaches are based on correspondence theory of truth, nowadays we talk about “post-truth”, “post-facticity”. In Ukrainian (and some other Slavic languages) the word “pravda” that historically meant both “truth” and “justice” expresses a person’s or community’s rightness concerning a state of affairs. “Truth” is mostly used to stress undoubted objectivity of a judgment but “pravda” relates to a truth that is being community-to-community different. It gives a phenomenological approach for its exploration, motivated by L. Zuidervaart’s study. A proposition’s meaning is perceived as ‘true’ or ‘untrue’, correct or non-correct depending on life contexts of communication. We consider it as an issue of the existential truth.The specific role of post-truth in hybrid warfare discloses itself in practice of fighting against propaganda. It uses ‘true’ understanding of own community being to create imaginedfactual reality of other community’s life-world that is aimed at justification of possible fighting. Fakes are not the mere products of a blatant lie, but are derivatives of imagined Other of enemy culture. That account assists clarify interconnection between social and personal dimensions of existential truth by referring to Heidegger’s concepts of truth as disclosure and authenticity. Doubtless experiencing of authenticity, which ‘we own’ as presupposition of possible resisting to or even fighting against Other’s identity, raises a complicate issue of reaching truth in intercultural dialogue. Addressing to H. Jonas’ concept of human responsibility turns an issue of the existential truth out into a communicative task of getting universal consensus. The latter is often considered as a required result of power of human rationality based on propositional truth. A ground for the consensus might be only bringing the truth into everyday life globally either by people who gain experience in current technological industry or by those consuming high-tech tools. Ch. Taylor’s criticism towards F. Fukuyama’s idea of liberating role of global involvement of people into industrial work does not confirm the first. The second allows to compare current perception of consumed goods with Heidegger’s concept of readiness-to-hand (das Zuhandene). Both referred assist to highlight the increased role of identity versus belief in all-powerful rationality for making “truth” statements. At the conclusion the essay outlines perspectives of understanding inner interconnection between freedom and truth.

Keywords:

post-truth, truth, propositional truth, existential truth, identity, authenticity, freedom, propaganda

1596

Постійна адреса матеріалу

http://journal.philosophy.ua/node/7805

Як цитувати

Бистрицький Євген (2018). Екзистенційна істина і пост- правда . Філософська думка, №5. с. 54-71.

Завантажити:

fid2376.pdf

Джерела:

Бистрицький, Є. (1996a). Національна ідея і громадянське суспільство в українському державотворенні. В: Моделі державності та державного устрою України на порозі XXI століття: Матеріали науково-практичного семінару. Одержано з: http://bystrytsky.org/ideasus96.htm.

Бистрицький, Є. (1996b). Українська ідея, громадянське суспільство, політична нація. В: Шляхи формування української політичної нації: Матеріали науково-практичного семінару. Одержано з: http://bystrytsky.org/idea96.htm.

Бистрицький, Є. (2007). Пропедевтика поняття свободи. В: Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри: Матеріали науково-теоретичної конференції, 26 жовтня 2007 р. Одержано з: http://bystrytsky.org/svoboda07.htm.

Вінниченко, В. (1920). Відродження нації (Історія української революції). Частина перша. Пробуджена Ніжність (сс. 72–74). Київ; Відень.

Йонас, Г. (2004). Принцип ответственности. Опыт этики для технологической цивилизации. Москва: Айрис пресс.

Толокольнікова, К. (s.a.). На російському ТБ існує шість основних наративів, спрямованих проти України — дослідження УКМЦ. Одержано з: http://ms.detector.media/mediaprosvita/research/na_rosiyskomu_tb_isnue_s....

Фукуяма, Ф. (2004). Конец истории и последний человек. Одержано з: http://www.lib.ru/POLITOLOG/FUKUYAMA/konec_istorii.txt_with-big-pictures....

Appiah, K.A. (2005). The Ethics of Identity. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Heidegger, M. (1993). Der Ursprung des Kunstwerkes. In: Мартин Хайдеггер. Работы и размышления разных лет. Москва: Гнозис.

Heidegger, M. (2011). On the Essence of Truth. 5. The Essence of Truth. Based on a translation by John Sallis This translation is based on fourth edition of the essay (1961). Retrieved from: https://media.aphelis.net/wp-content/uploads/2011/02/Martin-Heidegger-On....

Heidegger, M. (2006). Sein und Zeit. Tubingen: Max Niemeyer Verlag.

Lee, T.S.A. (2014). It’s Still Not the End of History. Retrieved from: https://www.theatlantic.com/politics/archive/2014/09/its-still-not-the-e... 379394/].

Millan I.M. (2016). Toward a Positive Defense of Existential Truth (Hacia una defensa positiva de las verdades existenciales). Universidad de Malaga. Retrieved from: http://metyper.com/wp-content/uploads/2016/08/Melendo-Toward-a-positive-....

Maalouf, A. (2000). In the Name of Identity. Violence and the Need to Belong. New York: Penguin.

Taylor, Ch. (2007). A Seculat Age. The Belknap Press of Harvard University Press.

White, M.D. (2016). Defending Kant’s Classical Liberalism. Retrieved from: https://www.catounbound.org/2016/10/10/mark-d-white/defending-kants-clas....

Zuidervaart, L. (2017). Truth in Husserl, Heidegger and the Fankfurt School. Cambridge: MIT Press.

References:

Bystrytsky, Ye. (1996a). National Idea and Civil Society in the Ukrainian State Building. In: Models of Statehood and the State System of Ukraine at the Turn of the 21st Century: Materials of the Scientific and Practical Seminar. (In Ukrainian) Retrieved from: http://bystrytsky.org/ideasus96.htm. [= Бистрицький 1996a]

Bystrytsky, Ye. (1996b). Ukrainian Idea, Civil Society, Political Nation. In: Ways of Formation of the Ukrainian Political Nation: Materials of the Scientific and Practical Seminar. (In Ukrainian) Retrieved from: http://bystrytsky.org/idea96.htm. [= Бистрицький 1996b]

Bystrytsky, Ye. (2007). Propedeutics of the concept of freedom. In: Problems of the Essence of Freedom: Methodological and Social Dimensions: Materials of the scientific and theoretical conference, October 26, 2007. (In Ukrainian) Retrieved from: http://bystrytsky.org/svoboda07.htm. [= Бистрицький 2007]

Vinnychenko. V. (1920). Revival of the Nation (History of the Ukrainian Revolution). Part One. Awakened Tenderness (pp. 72– 74). (InUkrainian) Kyiv; Vienna. [= Вінниченко 1920]

Jonas, H. (2004). Principle of responsibility. Experience of ethics for technological civilization. (In Russian) Moscow: Airis press. [= Йонас 2004]

Tolokolnikova, K. (s.a.). There are six major narratives directed against Ukraine at the Russian TV — the study of UCMC. (In Ukrainian) Retrieved from: http://ms.detector.media/mediapros-vita/research/na_rosiyskomu_tb_isnue_.... [= Толокольнікова (s.a.)]

Fukuyama, F. (2004). The End of the History and the Last Human. (In Russian) Retrieved from: http://www.lib.ru/POLITOLOG/FUKUYAMA/konec_istorii.txt_with-big-pictures.... [= Фукуяма 2004]