У статті аналізується громадянське самовизначення як сукупність конструктивних, скерованих на взаємну користь з іншими громадянами та суспільне благо загалом орієнтацій та дій людини. Розглядаються чинники формування громадянської са-мосвідомості, суперечності та особливості цих процесів у сучасному світі загалом та в Україні зокрема. Громадянське самовизначення розглядається серед інших форм соціальної ідентичності, в його зумовленості суспільними нормами та цінностями, культурою кожного народу та універсальними ціннісними ідеалами.
Автор розвиває етосний підхід до аналізу засад формування громадянських чес-нот, що дає можливість осягнути комплекс етнонаціональних, соціально-політичних та цивілізаційних чинників громадянського самовизначення. В дискусії щодо націо-нальних або цивілізаційних засад громадянського самовизначення Є. Мулярчук по-сідає позицію орієнтації на загальнолюдські цивілізаційні цінності. Автор бачить самовизначення у суспільстві як процес побудови ієрархії цінностей — від цінностей свободи, саморозвитку особистості, плюралізму та поважання свободи інших грома-дян і аж до відповідальності особистості за власне суспільство та людство в цілому.
Арендт, Х. (2002). Джерела тоталітаризму. Київ: Дух і літера.
Бакштановский, В.И., Согомонов, Ю.В. (1991). Социально-политический процесс и гражданский этос: Феномен ко-эволюции. В: Социологические исследования. 1991, 7, 38–47.
Бакштановский, В.И., Согомонов, Ю.В. (2000), Этос среднего класса: Нормативная мо-дель и отечественные реалии. Тюмень.
Гегель, Г.В.Ф. (1990). Философия права. Москва: Мысль.
Гражданская идентичность и сфера гражданской деятельности в Российской империи. Вторая половина ХІХ — начало ХХ века (2007), отв. ред. Б. Пиетров-Энкер, Г.Н. Ульянова. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН).
Національна ідентичність і громадянське суспільство (2015). Є. Бистрицький. С. Пролеєв, О. Білий, С. Лозниця, Р. Зимовець, Р. Кобець. Київ: Дух і літера.
Паточка, Я. (2001). Негативний платонізм; Вічність та історичність; Єретичні есе про філософію історії. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи».
Резник, Ю.М. (2002). Социокультурные основания гражданского общества. В: Гражданское общество: истоки и современность (cc. 123–188), науч. ред. проф. И.И. Кальной, доц. И.Н. Лопушанский. Санкт-Петербург: Изд-во «Юридический центр Пресс», 123–188.
Хабермас, Ю. (1995). Демократия. Разум. Нравственность. Московские лекции. Москва: АО «КАМІ», Academia
Аrendt, H. (2002). The Origins of Totalitarianism. [In Ukrainian] Кyiv: Dukch i litera [= Арендт 2002]
Bukshtanovsky.V.I., Sogomonov U.V. (1991). Social-political process and civil ethos: the phe-nomenon of co-evolution. [In Russian] In: Sociological Studies, 7, 38–47. [= Бакшта-новский 1991]
Bukshtanovskyi,V.I., Sogomonov U.V. (2000). [In Russian] Middle-class ethos: normative model and domestic realia, Тumen. [= Бакштановский 2000]
Hegel, G.W.F. (1990). Philosophy of right. Мoscow: Mysl.
Civil identity and the sphere of civil activity in Russian Empire: second half ХІХ — beginning ХХ century (2007). [In Russian] Мoscow: Russian political encyclopaedia (ROSSPEN). [= Civil 2007]
National identity and civil society (2015). [In Ukrainian] Кyiv, Dukch i litera. [= National 2015]
Patoka, J. (2001). Negative Platonism; Eternity and historicity; Heretical Essays in the Philosophy of History. [In Ukrainian] Кyiv: Оsnovy. [= Patoka 2001]
Reznik, U.М. (2002). Social-cultural grounds of civil society. [In Russian] In: Civil society: origins and modernity (pp. 123–188). [In Russian] Saint-Petersburgb: Juridicheskii Centr Press. [= Резник 2002]
Habermas, U. (1995). Democracy. Reason. Morality. Мoscow lectures. [In Russian] Мoscow: Academia. [= Хабермас 1995]
