У статті на підставі критичного та компаративного аналізу досліджено методологічний діапазон концептуальної трансформації проекту Просвітництва в контексті провідних підходів сучасної соціальної філософії. З’ясовано, що просвітницька довіра до Розуму як нормативного чинника соціального розвитку трансформується, з одного боку, в кон-цепт комунікативної раціональності, розвинений в поняттєвих межах комунікативної теорії Ю. Габермаса, а з іншого — в концепт системної раціональності в поняттєвих рамках теорії системного аналізу Н. Лумана. Ці універсалістські стратегії порятунку (Ю. Габермас) та вдосконалення (Н.Луман) просвітницького проекту заперечують представники радикального контекстуалізму Ж.-Ф. Льотар та Р. Рорті, протиставляючи їм, відповідно, концепти «паралогії» та «повторного опису словників». Проте понят-тєво-категорійна структура комунікативної стратегії уможливлює врахування компле-ментарного потенціалу як теорії систем, так і радикального контекстуалізму. Зокрема, методологічні переваги системного аналізу враховано в комунікативній моделі дво-щаблевої структури сучасних складних суспільств. Що стосується радикального кон-текстуалізму, то його тлумачать як «трансцендентальний комунітаризм»
Апель, К.-О. (1999). Спрямування англо-американського комунітаризму в світлі дис-курсивної етики. В: Єрмоленко, А.М. Комунікативна практична філософія (сс. 372– 394). Київ: Лібра.
Габермас, Ю. (2001). Філософський дискурс Модерну. Київ: Четверта хвиля.
Кант, И. (1966). Ответ на вопрос: что такое просвещение? В: Сочинения: В 6-ти т. (т.6, сс. 25–35). Москва: Мысль.
Ліотар, Ж.Ф. (2000). Постмодерністська ситуація. В: Після філософії: кінець чи трансформація? Київ: Четверта хвиля.
Луман, Н. (2004). Общество как социальная система. Москва. Рорти, Р. (1996). Случайность ирония и солидарность. Москва: Русское феноменологичес-кое общество.
Рорті, Р. (2003). От религии через философию к литературе: путь западных интеллектуалов. В: Вопросы философии, 3, 30–41.
Тур, М.Г. (2006). Некласичні моделі леґітимації соціальних інститутів. Київ: ПАРАПАН.
Habermas, J. (1994). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt. Leipzig. Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhr-kamp.
Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufkl rung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.
Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.
Apel, K.-О. (1999). Direction of Anglo-American Communitarism in the Light of Di-coursive Ethics. [In Ukrainian]. In: Yermolenko, A.M. Kommunicative Practical Philosophy (pp. 372–394). Kyiv: Libra. [= Апель 1999]
Habermas, J. (2001). Philosophical Discourse of Modern. [In Ukrainian]. Kyiv: Chetverta khvylia. [ = Габермас]
Kant, I. (1966). Answer to the Question: What Is Enlightenment? [In Russian]. In: Works in 6 vols., vol. 6, pp. 25–35). Moscow: Mysl. [ = Кант 1966]
Lyotard, J.-F. (2000). Postmodernist Situation. [In Ukrainian], In: After Philosophy: the End or Transformation? Kyiv: Chetverta khvylia. [= Ліотар 2000]
Luhmann, N. (2004). Society as a Social System [In Russian]. Moscow. [ = Луман 2004] Rorty, R. (1996). Contingency, Irony and Solidarity. [In Russian]. Moscow: Russkoe fenomeno-logicheskoe obshchestvo. [ = Рорти 1996]
Rorty, R. (2003). From Religion Through Philosophy to Literature: the Way of Western Intellectuals. [In Russian]. In: Voprosy Filosofii, 3, 30-41. [ = Рорти 2003]
Tur, M.G. (2006). Nonclassical models of Legitimation of Social Institutes. [In Ukrainian]. Kyiv: PARAPAN. [ = Тур 2006]
Apel, K.-О. (1999). Direction of Anglo-American Communitarism in the Light of Di-coursive Ethics. [In Ukrainian]. In: Yermolenko, A.M. Kommunicative Practical Philosophy (pp. 372–394). Kyiv: Libra. [= Апель 1999]
Habermas, J. (2001). Philosophical Discourse of Modern. [In Ukrainian]. Kyiv: Chetverta khvylia. [ = Габермас]
Kant, I. (1966). Answer to the Question: What Is Enlightenment? [In Russian]. In: Works in 6 vols., vol. 6, pp. 25–35). Moscow: Mysl. [ = Кант 1966]
Lyotard, J.-F. (2000). Postmodernist Situation. [In Ukrainian], In: After Philosophy: the End or Transformation? Kyiv: Chetverta khvylia. [= Ліотар 2000]
Luhmann, N. (2004). Society as a Social System [In Russian]. Moscow. [ = Луман 2004] Rorty, R. (1996). Contingency, Irony and Solidarity. [In Russian]. Moscow: Russkoe fenomeno-logicheskoe obshchestvo. [ = Рорти 1996]
Rorty, R. (2003). From Religion Through Philosophy to Literature: the Way of Western Intellectuals. [In Russian]. In: Voprosy Filosofii, 3, 30-41. [ = Рорти 2003]
Tur, M.G. (2006). Nonclassical models of Legitimation of Social Institutes. [In Ukrainian]. Kyiv: PARAPAN. [ = Тур 2006]
Habermas, J. (1994). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt. Leipzig.
https://doi.org/10.1515/9783050071374-015
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufklrung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.
Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufklrung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.
Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.
