Концептуальні метаморфози ідеї Просвітництва в сучасній соціальній філософії

Автор(и): Тур Микола
Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2018 №3
Сторінки: 37-47
Журнальна рубрикація: Соціальна філософія
Анотація: 
У статті на підставі критичного та компаративного аналізу досліджено методологічний діапазон концептуальної трансформації проекту Просвітництва в контексті провідних підходів сучасної соціальної філософії. З’ясовано, що просвітницька довіра до Розуму як нормативного чинника соціального розвитку трансформується, з одного боку, в кон-цепт комунікативної раціональності, розвинений в поняттєвих межах комунікативної теорії Ю. Габермаса, а з іншого — в концепт системної раціональності в поняттєвих рамках теорії системного аналізу Н. Лумана. Ці універсалістські стратегії порятунку (Ю. Габермас) та вдосконалення (Н.Луман) просвітницького проекту заперечують представники радикального контекстуалізму Ж.-Ф. Льотар та Р. Рорті, протиставляючи їм, відповідно, концепти «паралогії» та «повторного опису словників». Проте понят-тєво-категорійна структура комунікативної стратегії уможливлює врахування компле-ментарного потенціалу як теорії систем, так і радикального контекстуалізму. Зокрема, методологічні переваги системного аналізу враховано в комунікативній моделі дво-щаблевої структури сучасних складних суспільств. Що стосується радикального кон-текстуалізму, то його тлумачать як «трансцендентальний комунітаризм»
Abstract: 
On the basis of critical and comparative analysis, the methodological range of conceptual transformation of the Enlightenment project has been studied in the article in the context of leading approaches of the modern social philosophy. It is found out that the enlightening confidence in the Mind as a normative factor of social development is transformed, on the one hand, into the concept of communicative rationality developed in the conceptual framework of the communicative theory of J. Habermas, and, on the other hand, into the concept of system rationality in the conceptual framework of the system analysis theory of N. Luhmann. These universalist strategies of salvation (Habermas) and improvement (Luhmann) of the enlightenment project are denied by representatives of the radical con-textualism J.-F. Lyotard and R. Rorty, opposing them, accordingly, the concepts of “Pa-ralogy” and “redescription of dictionaries”. However, the conceptual-categorical structure of the communicative strategy makes it possible to take into account the complementary potential of both the theory of systems and that of radical contextualism. In particular, the methodological advantages of system analysis are taken into account in the communicative model of the two-stage structure of modern complex societies. As for radical contextualism, it is interpreted as “transcendental communitarianism”.
34
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7757
Як цитувати
Тур Микола (2018). Концептуальні метаморфози ідеї Просвітництва в сучасній соціальній філософії . Філософська думка, №3. с. 37-47.

Повна версія матеріалу ще відсутня у відкритому доступі. Ви можете завантажити уривок тексту за посиланням нижче або звернутися до друкованого примірника часопису для ознайомлення із повним змістом статті. Повнотекстовий матеріал буде розміщено у відкритому доступі через рік після виходу друкованого випуску журналу. 

Завантажити: 
Джерела: 

Апель, К.-О. (1999). Спрямування англо-американського комунітаризму в світлі дис-курсивної етики. В: Єрмоленко, А.М. Комунікативна практична філософія (сс. 372– 394). Київ: Лібра.

Габермас, Ю. (2001). Філософський дискурс Модерну. Київ: Четверта хвиля.

Кант, И. (1966). Ответ на вопрос: что такое просвещение? В: Сочинения: В 6-ти т. (т.6, сс. 25–35). Москва: Мысль.

Ліотар, Ж.Ф. (2000). Постмодерністська ситуація. В: Після філософії: кінець чи трансформація? Київ: Четверта хвиля.

Луман, Н. (2004). Общество как социальная система. Москва. Рорти, Р. (1996). Случайность ирония и солидарность. Москва: Русское феноменологичес-кое общество.

Рорті, Р. (2003). От религии через философию к литературе: путь западных интеллектуалов. В: Вопросы философии, 3, 30–41.

Тур, М.Г. (2006). Некласичні моделі леґітимації соціальних інститутів. Київ: ПАРАПАН.

Habermas, J. (1994). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt. Leipzig. Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhr-kamp.

Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufkl rung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.

Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.

References: 

Apel, K.-О. (1999). Direction of Anglo-American Communitarism in the Light of Di-coursive Ethics. [In Ukrainian]. In: Yermolenko, A.M. Kommunicative Practical Philosophy (pp. 372–394). Kyiv: Libra. [= Апель 1999]

Habermas, J. (2001). Philosophical Discourse of Modern. [In Ukrainian]. Kyiv: Chetverta khvylia. [ = Габермас]

Kant, I. (1966). Answer to the Question: What Is Enlightenment? [In Russian]. In: Works in 6 vols., vol. 6, pp. 25–35). Moscow: Mysl. [ = Кант 1966]

Lyotard, J.-F. (2000). Postmodernist Situation. [In Ukrainian], In: After Philosophy: the End or Transformation? Kyiv: Chetverta khvylia. [= Ліотар 2000]

Luhmann, N. (2004). Society as a Social System [In Russian]. Moscow. [ = Луман 2004] Rorty, R. (1996). Contingency, Irony and Solidarity. [In Russian]. Moscow: Russkoe fenomeno-logicheskoe obshchestvo. [ = Рорти 1996]

Rorty, R. (2003). From Religion Through Philosophy to Literature: the Way of Western Intellectuals. [In Russian]. In: Voprosy Filosofii, 3, 30-41. [ = Рорти 2003]

Tur, M.G. (2006). Nonclassical models of Legitimation of Social Institutes. [In Ukrainian]. Kyiv: PARAPAN. [ = Тур 2006]

Apel, K.-О. (1999). Direction of Anglo-American Communitarism in the Light of Di-coursive Ethics. [In Ukrainian]. In: Yermolenko, A.M. Kommunicative Practical Philosophy (pp. 372–394). Kyiv: Libra. [= Апель 1999]

Habermas, J. (2001). Philosophical Discourse of Modern. [In Ukrainian]. Kyiv: Chetverta khvylia. [ = Габермас]

Kant, I. (1966). Answer to the Question: What Is Enlightenment? [In Russian]. In: Works in 6 vols., vol. 6, pp. 25–35). Moscow: Mysl. [ = Кант 1966]

Lyotard, J.-F. (2000). Postmodernist Situation. [In Ukrainian], In: After Philosophy: the End or Transformation? Kyiv: Chetverta khvylia. [= Ліотар 2000]

Luhmann, N. (2004). Society as a Social System [In Russian]. Moscow. [ = Луман 2004] Rorty, R. (1996). Contingency, Irony and Solidarity. [In Russian]. Moscow: Russkoe fenomeno-logicheskoe obshchestvo. [ = Рорти 1996]

Rorty, R. (2003). From Religion Through Philosophy to Literature: the Way of Western Intellectuals. [In Russian]. In: Voprosy Filosofii, 3, 30-41. [ = Рорти 2003]

Tur, M.G. (2006). Nonclassical models of Legitimation of Social Institutes. [In Ukrainian]. Kyiv: PARAPAN. [ = Тур 2006]

Habermas, J. (1994). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt. Leipzig.
https://doi.org/10.1515/9783050071374-015

Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufklrung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.

Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.

Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns (Bd. 1). Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Horkheimer, M., Adorno, T. (1988). Dialektik der Aufklrung. Philosophische Fragmente. Frank-furt am Main.

Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied, Berlin.