Розширена електронна версія

Володимир Соломонович Біблер та його діалогіка культури

Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2018 №1
Сторінки: 56-65
Анотація: 

Володимир Біблер (1918–2000) – фундатор ориґінальної філософської системи діа-логіки, або логіки діалогу культур. Його філософія глибоко вкорінена в традиції класичної німецької філософії XIX сторіччя і є результатом її фундаментальної критики. Згідно з Біблером, кризи XX сторіччя, за яких було поставлено під знак запитання первинні поняття науки, етичні, правові, політичні принципи, естетичні критерії, є настільки радикальними, що заторкують першооснови класичної новоєвропейської раціональності. На відміну від філософії Нового часу (XVII–XIX сторіччя, Декарт, Кант, Фіхте, Геґель), що розуміла себе як науковчення, як обґрунтування розуму, що пізнає, та всієї науково-технічної цивілізації, для XX сторіччя, на думку Біблера, нагальною є філософія, що логічно обґрунтовує можливість гуманітарного розуму, зорієнтованого на цілісність культури. Культура ж обґрунтовує себе загалом, тільки виходячи за свої межі, на грані, в логічному діалозі з розумом іншої культури, з іншою культурою розуму. В цьому діалозі її можна зрозуміти як особливе всезагальне, як унікальну логіку (на відміну від Геґеля, Біблер обґрунтовує можливість різних логік), як цілісного суб’єкта розуміння з його особливим – і саме тому всезагальним (загальнозначущим) – розумом. У філософському підґрунті культури Біблер знаходить можливість різних культур, що немовби перебувають у діалозі одна з одною. Біблер послідовно розвиває концепцію культури як діалогу культур: культури різних епох не поглинають одна одну в перебігу проґресивного розвитку, але у мисленні, художньому баченні, суспільному бутті сучасної людини спілкуються, сперечаються, навзаєм передбачають та обґрунтовують одна одну. На підвалинах своєї діа-логіки Біблер  розробив концепцію Школи діалогу культур.

Abstract: 
Volodymyr S. Bibler (1918–2000) is a philosopher and the author of conception of dia-logics, or logic of the dialogue between cultures. Having started as a Marxist striving to resurrect the true Marx, free of the distortions of official Soviet dogma, Bibler created a completely original conception of philosophical logic based on the idea of the dialogic nature of human reason (cf. Bakhtin), an idea that is pursued to its ultimate logical foundations. Unlike the philosophy of the New Time (XVII–XIX centuries, Descartes, Kant, Fichte, Hegel), which saw itself as Wissenschaftslehre, as a substantiation of cognizing reason, XX-century philosophy, became a philosophy of culture that provided a logical basis on which culture (not just science) would be able to substantiate itself. Culture can do it only in a sort of logic dialogue with another culture’s reason. Every culture, according to Bibler, creates its own particular Reason — and just as such universal one. Bibler described (reconstructed) the types of Reason for the cultures of certain epochs of European history: Classical Antiquity, the Middle Ages, the New Time. These different reasons, different logics, cannot be generalized or understood as different aspects or stages of a single universal; each of them realizes its own, particular (but universal) means of understanding. Bibler consistently develops the concept of culture as a dialogue of cultures: the cultures of different epochs do not absorb each other during progressive development, but in thinking, artistic vision, the social being of a modern person communicate, argue, debate, contend one with another, reciprocally presupposing and grounding one another. Bibler also worked out a conception of the School of the Dialogue of Cultures based on his dia-logics.
1197
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7714
Як цитувати
Ахутін Анатолій, Берлянд Ирина (2018). Володимир Соломонович Біблер та його діалогіка культури . Філософська думка, №1. с. 56-65.
Завантажити: 
Джерела: 

Бахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва.

Библер, В.С. (2002). «Ах, какой воспитанный, образованный, просвещённый, культурный человек!…» (Об историческом, личностном и педагогическом споре этих определений). В: Замыслы. Москва.

Библер, В.С. (1991). От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в XXI век. Москва.

Библер, В.С. (2002). К философии культуры. В: Замыслы. Москва.

Курганов, С.Ю. (1989). Ребёнок и взрослый в учебном диалоге. Москва.

References: 

Bakhtin, M.M. (1979). Esthetics of Philological Creative Work. [In Russian]. Moscow. [= Бахтин 1979]

Bibler, V.S. (2002). “O, what a brought up, educated, enlightened, cultured man!…” ]In Russian].(On the historical, personal and pedagogical argument of these definitions). In: Intensions. [= Библер 2002]

Bibler, V.S. (1991). From science study – to logic of culture: Two philosophic introductions to the 21st century. [In Russian]. Moscow. [= Библер 1991]

Bibler, V.S. (2002). On the philosophy of culture. [In Russian]. In: Intensions. Moscow. [= Библер 2002]

Kurganov, S.Yu. (1989). A child and an adult in an educational dialogue. [In Russian]. Moscow. [= Курганов 1989]