The Hierarchy of Realities in the Ontology of Conflict (to the philosophical analysis of Russian-Ukrainian conflict)

Тип матеріалу: Стаття

Мова публікації: англійська

Випуск: 2017 №6

Сторінки: 111-120

Журнальна рубрикація: Продовження теми: Дискурс Революції Гідності

Анотація:

У статті зроблено спробу окреслити методологічну базу для аналізу російсько-українського конфлікту. Конфлікт аналізується у контексті сучасної філософії, ґрунтованої на феноменологічному методі Едмунда Гусерля, з одного боку, і перспективі лінґвістичного повороту, ініційованого Людвіґом Вітґенштайном, з іншого боку. Такий підхід передбачає розгляд міжнародного конфлікту як особливої комунікативної ситуації, головними конституювальними елементами якої є суспільний консенсус і диссенсус. В цьому контексті конфлікт може бути переписаний мовою сучасної філософії як двосторонній процес створення суспільством дискурсу і конституювання суспільства дискурсом. Аналіз російсько-українського конфлікту в контексті сучасної філософії є плідним і для самої філософії підходом, оскільки таке «зіткнення» з реальністю є перевіркою її епістемологічного потенціалу. Як виявилося в пропонованому дослідженні, цей аналіз дає підстави для висновку про недостатність парадигми інтерсуб'єктивності як контексту аналізу міжнародного конфлікту та обмеження концепту мови як достатнього онтологічного підґрунтя, що дає змогу пояснити діалектику консенсусу і диссенсусу у структурі міжнародного конфлікту. У статті висловлено думку, що проблема недостатності концепту інтерсуб’єктивності може бути розв’язана лише за допомоги екстралінґвістичних (тобто таких, що перебувають поза межами мови) елементів. Зокрема, як такий елемент було запропоновано концепцію влади як метамови, що забезпечує достатню основу для до слідження архітектоніки міжнародного конфлікту.

Ключові слова:

консенсус, діалог, конфлікт, громадянське суспільство, парадокс інтерсуб’єктивності, лінгвістичний соліпсизм, код влади

Abstract:

The paper presents an attempt to outline the methodological basis for current Russian-Ukrainian conflict analysis. The conflict is been analyzed within the frame of the contemporary philosophy which is based on phenomenological method of Edmund Husserl from one side and the perspective of linguistic turn initiated by Ludwig Wittgenstein from other side. Such approach presupposes that the international conflict is treated as a specific communicative situation, when social consensus and dissensus are the basic constituting elements of the process. In this context conflict could be rewritten in terms of contemporary philosophy as a bilateral process of creating discourse by society and constituting society by discourse. The analysis of Russian-Ukrainian conflict in the context of contemporary philosophy is highly fruitful also for philosophy itself as soon as such a «clash» with reality is a test for its epistemological potential. As it was shown, the present analysis let us conclude the insufficiency of intersubjectivity paradigm and limitations of the concept of language as an ontological ground which can explain the dialectics of consensus and dissensus within the structure of international conflict. It is suggested that the problem of insufficiency of intersubjectivity paradigm could be solved by means of extralinguistic (i.e. laying beyond the border of the language) elements only, in particular, by means of the concept of power as a metalanguage which complete the concept of intersubjectivity and provides the sufficient ground for the explanation of international conflict architectonic.

Keywords:

consensus, dialogue, conflict, civil society, the paradox of intersubjectivity, linguistic solipsism, the code of power

555

Постійна адреса матеріалу

http://journal.philosophy.ua/node/7672

Як цитувати

Pryazhentseva Kateryna (2017). The Hierarchy of Realities in the Ontology of Conflict (to the philosophical analysis of Russian-Ukrainian conflict) . Філософська думка, №6. с. 111-120.

Завантажити:

fid2025.pdf

References:

Balibar, E. (2003). We, the People of Europe? Reflections on Transnational Citizenship. Princeton University Press, 304 pp.

Bard, A. (2012). The Internet Revolution. The lecture on the conference Berlin’2012 NEXT; Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=cGGBWssRAhI

Bourdieux, P. (2007). Sociology of the social space. [In Russian]. St. Petersburg: Aleteya, pp. 87-96. [= Бурдье 2007]

Brzezinski, Z. (1997). The Grand Chessboard. NewYork: Basic Books, 224 p.

Luhmann, N. (2001). Power. [In Russian]. Мoscow: Praxis, 256 p. [= Луман 2001]

Habermas, J. (1987). The Philosophical Discourse of Modernity. Twelve Lectures. MIT Press, 430 p.

Huntington, S. (1996). The Clash of Civilizations. NewYork: Simon&Schuster, 246 p.

Taleb, N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House, 400 p.

Wittgenstein, L. (1922). Tractatus Logico-philosophicus. Retrieved from http://people.umass.edu/klement/tlp/