Стаття є спробою показати, що феноменологічний «досвід Іншого» можна переформулювати на «досвід етичного». Для цього здійснено експлікацію феноменологічного розуміння досвіду: по-перше, як події, в якій знаходяться речі як такі, подруге, як особливого способу буття людини в світі. Автор показує статус «чужого» та «іншого» у структурі феноменологічного досвіду й наголошує на їхній конститутивній значущості. Проте перевагу у теоретичному плані надано «іншому», з огляду на мету цього дослідження. Досліджено проблему появи Іншого у досвіді й підкреслено його специфічну природу. Наголошено на етичному характері такої ситуації. Спосіб існування Іншого — відсутність та прихованість. Тіло як «позиція» фундує досвід такого роду, який є конститутивним для людського світу. Тому «досвід Іншого» варто розуміти як «досвід етичного».