Генеалогія «збірок» влади у Бруно Латура та Мішеля Фуко

Тип матеріалу: Стаття
Мова публікації: українська
Випуск: 2017 №4
Сторінки: 66-80
Журнальна рубрикація: Соціальна філософія
Анотація: 

Стаття є продовженням авторського дослідження генеалогії акторно-мережевої теорії та її зв’язку із соціальною та політичною філософією Мішеля Фуко. На підставі загальної репрезентації зв’язку «спадковості» двох зазначених моделей дослідження та пояснення соціального проведено герменевтичну експозицію розуміння сутності влади через концепцію «збірок» у АМТ і доведено генетичний зв’язок екстенсіоналів (референтів) ідей Латура з ідеями Фуко. Засадовими для цього дослідження є компаративний аналіз соціальних теорій в дискурсі сучасних соціо-гуманітарних досліджень, а також герменевтичний підхід до історико-філософської реконструкції соціальної теорії Фуко в контексті розуміння сучасних ідей АМТ. Стверджується, що, незважаючи на розбіжність інтенсіоналів (в першу чергу йдеться про відсутність поняття «збірки» у філософії Фуко), саме фукольдіанська генеалогія та археологія влади та знання генетично передує епістемічним, соціальним та політичним імплікаціям, вкладеним в інтенсіонал «збірки», який використано у філософії Латура. Як ключове положення, спільне для обох теорій, постульовано ідею, згідно з якою влада не виникла «несподівано» і не існувала як незалежна від індивіда трансцендентна реальність. Обґрунтовано поступовий, «покроковий» характер формування влади на перетині соціальних збірок та їх пере-збірок, через порушення меж соціальних формувань та переінакшення «соціального тіла».

Abstract: 
The paper continues the author’s research of genealogy of actor-network theory and its connection with social and political philosophy of Michel Foucault. Basing on general representation of “hereditary” relation of the two models of research and explanation of social reality, the hermeneutic exposition of understanding of the phenomenon of power through the conception of “assemblages” in ANT is made. The genetic connection of extensions (referents) of Latour’s and Foucault’s ideas is demonstrated. Methodologically, the paper is based on the comparative analysis of social theories in the discourse of modern socio-humanitarian studies, as well as hermeneutic approach to the historical-philosophical reconstruction of Foucault’s social theory in the context of understanding of contemporary ideas of ANT. It is claimed, that, in spite of intentions diversity (particularly, connected with the absence of the concept “assemblage” in Foucault’s philosophy), the genealogy and archaeology of power of Foucault genetically precedes epistemic, social and political implications of the intention of “assemblage”, which is used in Latour’s philosophy of social. The main thesis, which is common for both theories, postulates the idea, according to which, the power did not emerge “unexpectedly” and did not exist as a kind of transcendental reality, independent of individual. Contrary to such a way of interpretation of social reality, the gradual, “step-by-step” character of power formation on a crossing of social assemblages and their re-assembling, through the transgression of social formations and alteration of “social body” is justified.
304
Постійна адреса матеріалу
http://journal.philosophy.ua/node/7572
Як цитувати
Казаков Мстислав (2017). Генеалогія «збірок» влади у Бруно Латура та Мішеля Фуко . Філософська думка, №4. с. 66-80.