Генеалогія «збірок» влади у Бруно Латура та Мішеля Фуко
Стаття є продовженням авторського дослідження генеалогії акторно-мережевої теорії та її зв’язку із соціальною та політичною філософією Мішеля Фуко. На підставі загальної репрезентації зв’язку «спадковості» двох зазначених моделей дослідження та пояснення соціального проведено герменевтичну експозицію розуміння сутності влади через концепцію «збірок» у АМТ і доведено генетичний зв’язок екстенсіоналів (референтів) ідей Латура з ідеями Фуко. Засадовими для цього дослідження є компаративний аналіз соціальних теорій в дискурсі сучасних соціо-гуманітарних досліджень, а також герменевтичний підхід до історико-філософської реконструкції соціальної теорії Фуко в контексті розуміння сучасних ідей АМТ. Стверджується, що, незважаючи на розбіжність інтенсіоналів (в першу чергу йдеться про відсутність поняття «збірки» у філософії Фуко), саме фукольдіанська генеалогія та археологія влади та знання генетично передує епістемічним, соціальним та політичним імплікаціям, вкладеним в інтенсіонал «збірки», який використано у філософії Латура. Як ключове положення, спільне для обох теорій, постульовано ідею, згідно з якою влада не виникла «несподівано» і не існувала як незалежна від індивіда трансцендентна реальність. Обґрунтовано поступовий, «покроковий» характер формування влади на перетині соціальних збірок та їх пере-збірок, через порушення меж соціальних формувань та переінакшення «соціального тіла».
