Пошук у філософії ХХ ст. нових концептуальних світоглядних засад, що відповідали б новим викликам, які постали перед людством, змусив по-новому подивитись на актуальність практичної філософії, суттєве розширення і оновлення її предметного поля, поняттєвого апарату, методології дослідження. Одним із напрямків практичної філософії, який наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. набув особливої актуальності, є філософське осмислення господарської діяльності, що зумовило зростання інтересу до такої важливої складової практичної філософії, як філософія господарства. У пошуку відповідей на сутнісні питання, що стосуються сучасного господарського життя, відбувається переосмислення самих основ господарювання: цілей і можливостей виробництва, цілей та цінностей господарства, результатів і наслідків господарювання, в тому числі в самій структурі суспільства.
У даній статті зроблено спробу окреслити основні зміни в конфіґурації дисциплінарного наповнення практичної філософії і, зокрема, філософії господарства під впливом таких нових реалій, як постання нових технологічних укладів, ґлобалізація, зростання ролі в господарській діяльності людського і соціального капіталу, формування суспільства «мережевих» структур та інших чинників.